Адже від неї тепер залежатиме соціально-економічний розвиток міста та майбутнє їхніх дітей. Тому й хотіли вибрати до неї патріотів, достойних та чесних людей.
На виборчій дільниці №461246, яка розмістилась у Сокальському професійному ліцеї весь день панувала робоча атмосфера. Люди підходили до членів комісії, заходили в кабінки і кидали бюлетені в урни. До обіду черг не було. Члени комісії працювали без напруження. Сюди, аби зробити волевиявлення і віддати голос кандидату та політичній силі, яким симпатизують найбільше, заходили поодинокі громадяни, подружжя з дітьми, літні люди. Зумисне приїхав додoму з навчання Ростислав Кліш, який навчається в іншому місті, у цьому році голосує вперше.
– Я чекаю змін в майбутньому на краще, – каже дев’ятнадцятилітній виборець. – Розумію, що один мій голос мало що змінить, але коли ми всі проголосуємо, то зможемо щось змінити. Нам потрібно обрати нових людей до влади. Тоді будуть зміни. Хотілося, щоб влада, яка прийде, цінувала тих, хто її обрав і виправдала їх довіру.
За словами голови виборчої дільниці Олени Назарової на 12.00 годину з 2247 виборців проголосувало 260. Це лише 10 відсотків.
Активність виборців дещо зросла в обідню пору. Адже за традицією більшість сокальців приходять на голосування вже після Святих Літургій. Пані Олена зазначила, що ці вибори є важкі, оскільки громадяни обирають депутатів в обласну, районну, міську ради та міського голову. До того ж нас на дільниці є чотири округи, що додало роботи членам комісії. Спробуй не заплутатись. Багато рутинної роботи, писанини. Але дадуть раду, бо більшість членів комісії уже мають досвід роботи на виборах.
Пані Олена повідомила, що 52 громадяни попередньо написали заяви з проханням проголосувати вдома, бо не можуть прийти на дільницю за станом здоров'я чи через поважний вік. І до них пішли з переносною виборчою скринькою члени дільничної виборчої комісії. Найстаршим виборцем на дільниці є Юстина Павлівна Федина, 1916 року народження. 99-літня жінка просила, щоб про неї не забули, й прийшли члени виборчої комісії зі скринькою, щоб вона проголосувала, бо хоче віддати свій голос за справедливість та мир, за зміни на краще у нашому житті.
На думку Олени Назарової люди мало були поінформовані про кандидатів у депутати та не знали їхніх програм. Особливо важко зорієнтуватися в бюлетені людям поважного віку. Тож багато просто бюлетені креслять.
Літні пані довго стояли, вичитуючи прізвища в бюлетенях, під кабінками для голосування. Проте ніхто не нарікав.
18 членів комісії працювали злагоджено та ретельно. Вони намагалися забезпечувати виборцям вільний процес голосування. За дотриманням демократичних процедур стежило 11 спостерігачів.
«Вибори проходять без жодних непорозумінь та порушень, атмосфера на дільниці спокійна, потік людей не зменшується, нарікань нема», – підтвердила спостерігач Марія Практика. Член виборчої комісії Олена Гулявська, яка бере участь у четвертих виборах, розповіла, що вибори на дільниці проходять спокійно, люди активно голосують. На її думку, ці вибори відрізняються від попередніх, бо дільниця ще поділена на окремі округи. У них на столах по сім бюлетенів. Треба бути уважним, щоб нічого не наплутати.
– Ця виборча кампанія досить важка, бо багато бюлетенів, – додала член дільничної комісії Леся Олійник. – На попередніх виборах виборці отримували для голосування одиндва бюлетені, а тут аж чотири. Люди губляться і не знають, що робити. Ми мусимо їм пояснювати, що перший бюлетень – список кандидатів в депутати в обласну раду, другий – районну, третій – за міського голову, четвертий – депутата в міську раду. До того ж люди мало поінформовані, не знають за кого голосувати. Більшість не можуть розібратися у довгих списках партій та блоків у бюлетенях. Розглядають, вивчають їх, а потім ставлять значок навпроти будького лише б проголосувати. Кандидатам у депутати потрібно було на зустрічах розповідати людям що буде чотири бюлетені.
…Невдовзі відвідувачів на дільниці ще побільшало. Загалом настрій був піднесений. Люди поміж собою поводилися максимально ввічливо, спокійно й толерантно….
Дехто заходив на дільницю і вітав усіх зі святом волевиявлення народу – днем, коли кожен з нас вирішує долю держави. Хтось заперечував, мовляв, що це за свято, коли про народ лише згадують у цей день. А виборець від виборів до виборів живе надією, що щось зміниться, що хоч десяту частину обіцянок депутати виконають. Однак цього не стається.
Пильно стежив за тим, щоб не було якихось порушень член виборчої комісії Віталій Соловій та спостерігачі від різних партій. А тим часом громадяни все йшли та йшли на дільницю. Вони підходили до столів, знаходили себе у списках та отримували по чотири бюлетені. Хто не визначився вдома, за кого буде голосувати, уважно вивчав списки кандидатів у депутати та партій, чекаючи, коли звільниться кабінка. Серед інших чекало у черзі подружжя Мар’яна та Олексій Гальовичі, які уважно розглядали список кандидатів у депутати. Вони кажуть, що прийшли сюди з надією на завтрашній день, бо вибори – це шанс щось змінити на краще. Вирішили проголосувати за тих, хто ще не був при владі.
У черзі побачила Тетяну Зарицьку з родиною, яка уважно вчитувалася у бюлетені. Пані Тетяна пояснила, що хоче вибрати достойних претендентів на посаду міського голови та депутатів до обласної, районної, міської рад. «Надіюся, що у нас в державі буде спокій, мир. Це основне. А економіку всі разом спільними зусиллями відновимо», – сказала вона.
Прийшов виконати свій конституційний обов'язок також Андрій Кулявець. На його думку, нині у місцевій владі бракує господарників та людей діла. «Ми йдемо на вибори заради своїх дітей. Ми обираємо майбутнє свого міста, району, області. Настав час змінити ставлення людей до роботи, яку потрібно робити якісно. Якщо закласти зараз демократичну основу, то через років 20 матимемо владу як у цивілізованому світі».
Євгенія Гонтарик прийшла на вибори зі сподіваннями на краще майбутнє, що депутати щось зроблять для міста, району, області. Вона працює у школі, тож туди приходили на зустрічі кандидати у депутати рад різних рівнів, тому добре орієнтується у бюлетенях. Свій вибір зробила вже давно. А зараз їй залишилося лише поставити позначки в бюлетенях.
«Вибори – це складна процедура, – слушно зауважив один з виборців – Андрій Матвійчук. – І цього разу як ніколи. Ще хто цікавився кандидатами у депутати, знайомий з їхніми програмами, значно простіше, а ті, хто лише прочитав у бюлетені їх прізвища – шокує і викликає розгубленість». Він продовжив, що «від чергових виборів ми очікуємо змін на краще. Але як завжди наші сподівання є марними. Це певно наша трагедія загально-національна. Кандидати в депутати перед виборами дають обіцянки, а потім їх не виконують, і не виправдовують довіри виборців».
Що ж чекають сокальці від чергових виборів? – запитала у виборців, які вже проголосували.
Сокальчанка Емілія Курілова зауважила, що цей рік був дуже важкий для всіх нас, адже на сході триває війна, економіка падає, жити стає все важче. Кожен щоразу йде на вибори з надією, що от цього разу прийдуть розумні та фахові люди, які відремонтують дороги, зроблять щось для міста та району. Політики кажуть, що ми йдемо до Європи, тож хочеться, щоб жили по-європейськи».
Серед виборців було багато молоді. Хотілося дізнатися, а що думає молоде покоління про вибори. Олена Билин говорить, що сподівається, що прийдуть до влади нові люди, які нарешті щось будуть робити для України.
Молода мама Лілія Лотоцька каже, що нині проголосувала за мир і справедливість, за майбутнє своїх дітей.
Пенсіонер Василь Ніткевич зазначив, що віддав свій голос за те, щоб Сокаль ставав кращим, щоб не забруднювали річку Західний Буг та навколишнє середовище. Головне, щоб коли минуть вибори, депутати пам’ятали, що вони – слуги народу і мають йому вірою та правдою служити.
– За своє життя голосував уже багато разів, – каже Сергій Луцюк. – Думаю, що вже мають бути якісь зміни. Сподіваюся від цих виборів, як і 25 років тому, покращення економічної і політичної ситуації в державі, покращення життя і добробуту простих українців, бо всі лише прикриваються народом, а мало хто хоче щось робити для нього. Може нарешті щось зміниться…
Сокальчанка Світлана Ярема сказала, що прийшла сюди з вірою у краще майбутнє, адже якщо ми маємо віру, ми сподіваєтеся на те, чого не видно, але що є істинним. Тож, вибираючи того чи іншого кандидата, ми віримо в нього, у його порядність та справедливість.
На жаль, саме віри бракувало значній частині виборців нашого старовинного міста, бо вони за ці роки зневірились у політиках та депутатах. Не вірять, що їхній голос може вплинути на майбутнє. Однак хто ж як не ми обираємо цю владу?! Тож наше завтра, яке має бути кращим ніж сьогодні, залежить від кожного з нас.
Любов ПУЗИЧ.
* * *
Після другої Служби Божої на виборчій дільниці №252, яка знаходилась у Сокальському районному народному домі було досить людно. Черги утворилися і біля столів, де видавали бюлетені, і біля кабінок, де люди ставили позначки біля прізвищ осіб, яких обирали. Неподалік урн сиділи спостерігачі від різних політичних сил. Тут же, в залі була голова виборчої дільниці Надія Клапа, до якої з будьякими питаннями мали змогу звернутися виборці. Про перебіг виборів на №252 дільниці розповіла голова Надія Клапа:
– На нашій виборчій дільниці виборців зареєстровано 2139 виборців. На дванадцяту годину проголосували понад 300 осіб. Відкрили дільницю ми так, як належиться: виконали гімн, промовили молитву. І всі вісімнадцять членів комісії були готові прийняти виборців. Першим переступив поріг виборчої дільниці мужчина. Також у нас працюють п`ять спостерігачів від різних політичних сил та двоє довірених осіб. До тридцятьох чоловік три члени виборчої комісії зі скринькою поїхали додому. Найстаршій виповнилося 95 літ, це – Єфанія Мельник. Юнакам та дівчаткам, яким виповнилося вісімнадцять років, і які голосують вперше, це Тарас Дем`янович, Софія Понурок, Богдан Чепіль, Антоніна Борянич, Мар`яна Іванець, Юрій Драбик, Наталія Назарук, Злата Овчар, Дмитро Колтонюк, члени комісії вручили відкритки.
У черзі до кабінки стояла членкиня Союзу українок пані Ярослава Іванець, котрій вже далеко за вісімдесят. Вона прийшла аж з вулиці Шашкевича і не нарікала. «Я так довго чекала незалежної України і дуже хочу, щоб наші діти, внуки, правнуки жили у високорозвинутій вільній Україні, тому й прийшла голосувати», – сказала добродійка. І таких було багато – молодих і зрілих, літніх і стареньких. Бо вірили і вірять в український народ, який не дасть знищити Україну, а буде працювати для її розвитку.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото Любові Пузич і Оксани Проць.
