Картопляна міль(PhthorimaeaoperculellaZell) , є вузькоспеціалізованим шкідником, який пошкоджує як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї тютюн і картопля. Але закусити плодами томатів або баклажанів гусениця молі теж не відмовляється і проробляє в них ходи, подібно черв’яку в яблуці.
Біологія.
Розмножується як у полі, так і в теплих сховищах. На півдні утворює 4-5 генерацій. Тривалість розвитку одного покоління залежить від температури (20-60 днів):
- При температурі 22-26С – 28-30 днів;
- 18-20 С – 47 днів;
- 12-15С – до 119 днів.
- Літають 1-2 години на світанку і після заходу сонця.
- Вдень сидять з нижнього боку листків.
Метелик може жити до трьох і більше тижнів. Самка відкладає яйця через добу після спарювання на листках, черешках, стеблах, неприкритих бульбах, в ґрунті у полі, у сховищах – у тріщинах, у місцях механічного пошкодження до 300 штук яєць.
Гусениці у пошуках їжі пересуваються і до початку мінування починають ткати невелику павутинку для схованки. Виїдаючи паренхіму, утворюють у листках та стеблах міни, які з`єднують павутинкою дрібні листки.
В період засихання бадилля, личинки переходять на бульби, проникаючи в них через вічка, особливо ті, що знаходяться біля поверхні ґрунту. В подальшому вони живуть всередині ходів, забиваючи їх екскрементами.
Розвиток гусениці триває 11-14 днів, за цей час 4 рази линяє. Гусениці можуть переносити різні коливання температур. Завершивши живлення і розвиток, вони покидають бульби, листки і сплітають в прихованих місцях малопомітний кокон.
Через 3-4 дні перетворюються в лялечку. Ця стадія триває 7-12 днів.
В період вегетації основними резерваторами картопляної молі є бур`яни – дурман звичайний, паслін чорний.
Морфологічні особливості.
Метелик картопляної молі досить дрібний, з розмахом крил 1,2 — 1,6 см. Передні крила сіро-коричневі з жовтими лусочками і коричневими штрихами. Задні — з бахромою і втягнутими зовнішніми краями. Яйця овальні, довжиною до 0,8 мм, білі, жовті або помаранчеві — залежно від стадії розвитку. Яйця розвиваються від трьох днів до двох тижнів.
Гусениці голі, з невеликими щетинками, досягають довжини не більше сантиметра. Мають сірувато-зелений або жовтувато-рожевий колір з поздовжньою смугою на спині. Коричневі лялечки покриті сріблястим коконом.
Виявлення.
Встановлюють 1 феромонну пастку на 5 га, в картоплесховищі 1 пастку на 150 т картоплі. Розміщують по краю довжини поля в лінію через кожні 100 м, на висоті 50 см.
Характер пошкоджень.
Гусениця виїдає 1/3 або 1/2 паренхими листка (поблизу вхідного отвору помітні екскременти, які підтримуються павутинкою), роблять міни, обплітають листки павутинкою. Характерна ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями – скопчення на їх поверхні екскрементів.
Шкірочка бульби над ними підсихає, зморщується, згодом осідає, на ній утворюється помітний рубець.
Фітосанітарні заходи.
Слід повертати картоплю на колишнє поле не раніше, ніж через 3-4 роки. У випадку виявлення шкідника – фумігація бульб картоплі бромистим метилом. У сховищах, перед посадкою перебирають та відбраковують бульби з ознаками її пошкодження.
Посадку проводять в оптимальні ранні строки. Не допускають оголення бульб, кущі окучують. Картопляне бадилля скошують і знищують за 5-7 днів до його засихання. Слід знищувати бур`яни родини Пасльонових.
Викопані бульби швидко вивозять з поля, запобігаючи відкладенню метеликами яєць, знищують пошкоджені картоплини і рослинні рештки. Перед закладанням продукції на зберігання бульби обробляють біологічними препаратами.