У Львові перед початком опалювального сезону перевіряють роботу резервних систем обігріву в закладах освіти. У більш як 40 школах міста уже змонтовані твердопаливні котельні, здатні забезпечувати тепло навіть за повної відсутності електроенергії та газу. Ці об’єкти розглядають як елемент підготовки до можливих тривалих блекаутів і пошкоджень критичної інфраструктури. Проінспектував роботу таких котелень міський голова Львова Андрій Садовий.
Резервні модульні котельні працюють на дровах і призначені насамперед для надзвичайних ситуацій, коли централізоване теплопостачання недоступне. Вони дають змогу підтримувати комфортну температуру у школах, а в разі потреби — використовувати навчальні заклади як пункти обігріву або пункти незламності. Встановлення такого обладнання у Львові розпочали ще у 2023 році, пріоритет надають найбільшим школам і медичним установам.
Директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець зазначає, що кожна з таких котелень обладнана двома котлами, один із яких є резервним, а сама система розрахована на автономну роботу без електрики та газу. За його словами, котельні відносно прості в експлуатації, потребують лише навчений персонал та запас твердого палива.
Одна з львівських шкіл, де вже кілька років діє твердопаливна котельня, навчає 1047 учнів. Система, змонтована близько трьох років тому, вже неодноразово забезпечувала заклад теплом під час перебоїв із централізованим опаленням і електропостачанням. Тут також монтують сонячні панелі для додаткової енергетичної автономії.
Директорка цього закладу загальної середньої освіти Тетяна Іванів наголошує, що завдяки резервній котельні школа могла продовжувати навчання в комфортних умовах навіть у періоди відключень світла та тепла.
Місто розглядає варіант запуску твердопаливних котлів ще до офіційного старту опалювального сезону. За словами міського голови Андрія Садового, медичні установи та заклади освіти, за необхідності, отримають тепло раніше, ніж житловий фонд. Перехідний осінній період планують частково перекривати саме за допомогою резервних котелень, які вже працюють у всіх медзакладах і приблизно в половині шкіл Львова.
У міській раді підкреслюють, що велика школа у разі надзвичайної ситуації може прийняти до 5 тисяч людей для тимчасового обігріву. Щоб забезпечити роботу таких об’єктів, місто завчасно підготувало запаси дров, які зберігають у належних умовах і розраховують принаймні на місяць автономної роботи.
Підготовка резервних котелень є частиною реалізації Плану стійкості Львівської громади, який Львівська міська рада ухвалила у березні 2026 року. Документ передбачає посилення готовності міста до різних сценаріїв проходження опалювального сезону. Серед ключових напрямків — розвиток резервної генерації, захист критичної інфраструктури, встановлення альтернативних джерел живлення й опалення, а також програми підтримки мешканців.
У межах цього плану також модернізують і замінюють мережі теплопостачання та водопостачання, ремонтують колектори, посилюють безпеку об’єктів критичної інфраструктури. Для повної реалізації запланованих проєктів необхідно понад 3 млрд грн. Частину коштів Львів залучає через кредити державних банків і міжнародну фінансову підтримку, зокрема у співпраці з Європейським інвестиційним банком, урядами Німеччини та Норвегії та іншими партнерами. Окремі заходи, передбачені національним Планом стійкості, дофінансовуються державою.
Відео про перевірку роботи резервних котелень у львівських школах доступне за посиланням: ?feature=oembed