Щоранку з різних куточків села Жужеляни сходяться школярі в початкову школу, де їм затишно і весело, тут у них безліч друзів. Їх навчають мудрі та добрі вчителі Ірина Кунах, Марія Ксьонжик, Олександра Мірка, Василина Пісоцька. Навчальний заклад відвідують 22 дітей. У першому класі налічується шестеро учнів, у другому вісім, третьому один, четвертому сім.
У школі панує атмосфера духовності, добра, дитинства і творчості. Вона розташована біля церкви, в колишній плебанії. Саме у ній сто двадцять років тому Сестри Згромадження Пречистої Діви Марії Йосафати Гордашевської започаткували дитячу захоронку, де виховували та навчали сільських малюків. Вчителі Жужелянської початкової школи намагаються гідно продовжувати їхні добрі традиції щодо виховання дітей у християнському дусі.
Вони акцентують увагу на розвитку креативної особистості учня, виявленні обдарованих дітей. І такі тут є: гарно співають, декламують вірші та малюють. Керівник школи Ірина Кунах вірить, що кожна дитина має свій дар від Бога, і завдання вчителя допомогти їй розвинути його, не дати погаснути іскрі таланту.
Пані Ірина працює у школі сімнадцять років, два останні очолює педагогічний колектив:
– Вчитель мусить щодень працювати над собою, щоб фахово рости. А як інакше, адже програма весь час змінюється. З'являються нові вимоги. Ми навчаємось вже по новій програмі. Так у цьому році в першому класі з'явився предмет "Природознавство" замість "Я і Україна", а в третьому "Я у світі" замість "Громадянської освіти". Тож потрібно підготуватись до уроку. Знайти щось цікаве.
Перша вчителька нинішнього єдиного третьокласника, Олександра Мірка, щоденно на практиці втілює індивідуальний підхід в навчанні. От лише в самого Андрійка немає вибору: викличуть сьогодні чи пронесе. Однак скільки б не було учнів у класі, вчитель віддає їм свої знання та любов.
Пані Олександра вчителює у Жужелянській початковій школі уже дванадцять років. Зазначає, що нині демографічна ситуація в їхньому селі невтішна, оскільки смертність не один рік передує народжуваності. Колись у класі найменше було четверо дітей. Тепер у третьому класі є лише один учень, а наступного року в перший клас підуть двоє дітей.
В навчальному закладі чисто та затишно, і в цьому велика заслуга прибиральниці Олександри Кушли. Щороку в приміщенні працівники самотужки роблять ремонт. Педагогічний колектив разом з учнями та їх батьками докладає максимум зусиль, щоб школа була у найкращому вигляді. Бо вона це той центр, з яким пов'язана ледь не кожна сім'я: у когось тут син чи донька вчаться, в інших внуки чи правнуки. Тож хочуть, щоб навчальний заклад функціонував у селі. Тут з пошаною ставляться до вчителів, які були і є взірцем інтелігентності, шляхетності та вихованості.
В Жужелянській школі працює дружний колектив педагогів за покликанням. Їх об'єднує любов до дітей та професії. Кожен вчитель має вищу фахову освіту, є творчою та обдарованою особистістю. У сільській школі є і молоді педагоги. Два роки тому сюди прийшла працювати Василина Пісоцька, яка колись закінчувала цю школу, а нині вже навчає дітей своїх односельців. Тож розуміє, яка відповідальність лягла на її плечі. Добре, що поряд є колеги, завжди готові підказати та допомогти молодому педагогу.
– Шість років працює в Жужелянській школі Марії Ксьонжик, яка викладала українську мову та літературу в Угнівському професійному ліцеї. За її словами, тут своя специфіка. Хлопчики та дівчатка, це наче чистий аркуш паперу, їх треба навчити з нуля читати, писати, рахувати… Нелегко малюків привчити слухати та бути уважними.
– Програма дуже складна, доповнює колегу Олександра Мірка. У другому класі вже вивчаємо табличку множення, англійську мову та інформатику… Діти дуже завантажені. Кожного дня в учнів є по п'ять уроків. А з 4 жовтня навчатимуться і в суботу. Зате взимку діти матимуть довші канікули.
На великій перерві учні встигають поїсти. Гарячі безкоштовні обіди привозять з Острівської загальноосвітньої школи. Помічник кухаря Світлана Мельник швидко та вміло роздає учням їжу.
Керівництво школи відчуває вагому підтримку сільського голови та відділу освіти Сокальської РДА. З їхньою допомогою тут закупили крісла, а головне, облаштували внутрішні туалети. (Досі діти, незважаючи на сніг, сильні морози чи сльоту, ходили на вулицю). Хоча господарських проблем і донині вистачає. "Необхідно зробити ремонт будинку знад двору, замінити вікна на металопластикові, підвести газ", ділиться наболілим директор Жужелянської школи Ірина Кунах.
На все потрібні кошти, а їх немає. Тож сільська школа виживає, як може. На зиму тут вже завезли дрова та вугілля. Педагогічний колектив лише мріє, щоб її поріг переступало більше учнів, а школа мала добре матеріальнотехнічне забезпечення, щоб щороку покращувалися побутові умови та естетичний вигляд навчального закладу. Не завадив би місцевим учням ноутбук чи комп'ютер, бо у 23 класах є предмет "Сходинки до інформатики", де вчитель має проводити заняття по групах, а є лише старенький комп'ютер. Знадобився б і музичний центр з колонками, це вирішило б питання з музичним супроводом під час свят, які тут часто проводять.
Та вчителі хочуть передусім, щоб їхні учні стали добрими, хорошими людьми, для яких честь, порядність, сумління понад усе. Намагаються прищепити їм любов до України, рідної мови, слова та української пісні. І щодня діляться з ними мудрістю, знаннями і любов'ю. Адже призначення справжнього педагога не лише оволодіти знаннями, а й вміло передати їх учням. Почувають себе щасливими, коли в дитини цікавістю загоряються оченята, народжується ідея і хочеться з радістю поспішати вранці до школи…
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.