У круговерті буденних проблем, ми часто не помічаємо тих, хто живе поруч з нами, кому значно важче, бо не може пересуватися без допомоги інших чи кожен крок – як випробування на витримку та мужність. А у них часом стільки оптимізму та любові до людей, що й дивуєшся: звідки? Люди з фізичними вадами здоров’я – це не просто категорія. Це окремі життя, окремі трагедії, окремі людські надії на те, що все буде добре. Нині здоровим юнакам та дівчатам здобути освіту чи знайти роботу вкрай важко, а інвалідам поготів. У вишах навчаються одиниці, працю знаходять – стільки ж. Більшість – залишені сам на сам зі своєю бідою. Зазвичай, поділитися наболілим та отримати допомогу, такі люди приходять у районну асоціацію інвалідів.
– На Сокальщині проживає 5087 інвалідів, з них 438 – діти до 18 років з особливими потребами, – розповідає голова Сокальської асоціації інвалідів Оксана Кононова. – Проте насправді ця цифра значно більша, бо іноді батьки бояться заявити, що їхні діти мають обмежені фізичні чи розумові можливості. Просто потрібно сприймати дітей, молодь, такими, які вони є. Робити все для того, щоб вони жили активним суспільним життям, не соромились, що мають певні обмеження в здоров’ї. Їм на допомогу прийдуть однодумці з асоціації інвалідів, які прагнуть до самореалізації, спілкування та відстоювання своїх прав як перед владою, так і у суспільстві. Щороку в асоціацію звертається близько 250 осіб з інвалідністю та члени їхніх сімей. Основна проблема – це незахищеність людей з інвалідністю, відсутність статусу інвалідів загального захворювання.
Як громадська організація районна асоціація інвалідів функціонує на Сокальщині вже 15 років. За останні роки її робота активізувалась і стала більш змістовною. Тут створено Центр реабілітації «Промінь надії» для людей з особливими потребами (директор Ірина Гулявська), де є сучасний тренажерний зал, працюють гуртки ручної роботи, організовують цікаве дозвілля та тренінгинавчання. Свої таланти розкрили Богдан Федашко, Руслана Кальмук, Юлія Батюк, Тетяна Тарасюк, Христина Штикало, які отримали грамоти за участь у творчому фестивалі для людей з обмеженими можливостями.
Поряд з дітьмиінвалідами в асоціації є ті, хто хоче допомогти і допомагає. Це волонтери, які допомагають людям із фізичними вадами повірити у власні сили, ведуть гуртки.
Ярослава ШВЕД, волонтер:
– На Сокальщині є багато громадських організацій, які опікуються інвалідами. Зокрема, БФ «Карітас»Сокаль» – малозабезпеченими, одинокими інвалідами та сім’ями. Районна організація Червоний хрест надає їм медичну та соціальну адаптацію, територіальний центр піклується про одиноких інвалідів. Є ще Рада ветеранів війни і праці, Рада ветеранів України… В районну асоціацію інвалідів приходять зі своїми болями всі, хоч вона за статутом об’єднує інвалідів загального захворювання. Тепер у нас значно більше молоді, ніж колись. У 2007 році відкрили реабілітаційний центр «Промінь надії», гуртки. Свої роботи гуртківці можуть реалізувати на виставці «Промінь надії», яка працює на території Сокальського ринку. Дякуємо за це міській владі та адміністрації ринку, які надали нам місце безоплатно. Там за бажанням можуть виставляти свої творчі роботи, зокрема вишивки, вироби з дерева, в’язані речі не тільки гуртківці, але й усі люди з інвалідністю району. Спасибі й нашим благодійникам, зокрема особливу подяку висловлюємо ДП «Датський текстиль» (Ігор Тріска, Йорген Седерхолм), яке виділило гроші на передплату газет для людей з інвалідністю, підприємцю Ігорю Тоту, депутату обласної ради Ганні Костюк – за підтримку та розуміння. Також ми щиро вдячні власнику кафе «Володар» Ігорю Плечіню за надання приміщення та неодноразове спонсорство зустрічей для молоді з особливими потребами.
Співпрацюємо також з міською і районною владою, центром зайнятості населення, Агенцією регіонального розвитку, різними громадськими організаціями, відділом освіти РДА. Власне, завдяки цій співпраці, міська влада зрозуміла потреби інвалідів і понизила бордюри і тротуари у центрі Сокаля та біля старої автостанції.
Любов ШТИКАЛО, волонтер:
– Якось прочитала у газеті, що у Сокалі є Центр реабілітації для інвалідів «Промінь надії». І вирішила прийти сюди за моральною підтримкою, бо у моєму житті був нелегкий період: після дев’ятої операції стало важко ходити і довелось залишити улюблену роботу. Завжди активна, постійно в роботі, я відчувала себе розбитою. Прийшла сюди і побачила, що у людей є значно складніші ситуації, але вони не опускають рук. Натомість знайшли в собі сили допомагати іншим. У мене було чимало нереалізованих творчих задумів з дитинства, адже гарно малюю, і це стало у пригоді. Нині творчість дарує мені свободу і допомагає жити. Приємно, що тут зібралися однодумці, яких звела доля: ми тут шукали помочі та розради, а сталося так, що наша поміч потрібна іншим, кому намагаємося повернути віру в себе, допомогти адаптуватися у суспільстві. Як сяють їхні очі від радості, коли отримають роботу чи оплату за неї.
У мене був вибір: сидіти вдома або допомагати іншим. Я обрала друге. Колись я була головою логопедичної консультації відділу освіти РДА, і займалася дітьмиінвалідами, нині допомагаю їм адаптуватися у суспільстві. Мабуть, так мені судилося, працювати з дітьми і допомагати тим, хто потребує цього найбільше, бо страждає через вади здоров’я.
Людмила СЕРЕДЮК, волонтер:
– Я працювала бухгалтером у магазині «Гладіатор», однак через недугу довелося оформити групу інвалідності, а згодом залишити роботу. Прийшла в районну асоціацію інвалідів, бо була на межі відчаю, а сталося так, що знайшла роботу – стала волонтером, веду гурток бісероплетіння. Вирішила допомагати тим, хто в набагато складнішій ситуації. Нині в гуртках, а у нас є ще гуртки з виготовлення аромосвічок та машинної вишивки, займається 17 осіб, де гуртківці вишивають рушники, серветки, фартушки, виготовляють красиві сувенірні свічки. Ми щоразу пробуємо щось нове. Виготовляли і листівки, і відкритки, сувеніри та оздоблювали весільні бокали. Нещодавно до нас прийшла художниця Галина Новосад, яка гарно розписує ложки.
Також асоціація інвалідів організовує цікаве дозвілля для дітейінвалідів та молоді.
Ірина ІВАНЮК, волонтер:
– Сокальська районна асоціація інвалідів, яка є ініціатором багатьох добрих починань та намірів, реалізувала вже два проекти, за фінансової підтримки Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду, у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем». Мета програми – стати приятелем для молодої особи з особливими потребами, яка обмежена у спілкуванні та бажає стати більш активною у житті. Ми підібрали 17 пар друзів, де одна особа має інвалідність, а інша – ні. У рамках програми відбувалося багато цікавих заходів, які здружили його учасників. Це допомогло сучасній молоді більше дізнатися про своїх приятелів, сприймати їх такими, як вони є. Кожна людина – унікальна, якою хотів бачити її Бог.
Міжнародний день інвалідів – справедлива шана з боку суспільства та нагадування всім про обов’язок перед людьми з інвалідністю, які потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Маємо замислитися над вирішенням проблем людей з вадами здоров’я, допомагати їм реалізувати себе у суспільстві, створити належні умови їхнього життя і ніколи не забувати, що поруч з нами живуть люди, яким потрібні піклування та увага не тільки 3 грудня, постійно.
Любов ПУЗИЧ.