Святкові події

Відбувся концерт лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Назара Куртяника

Давно зала Сокальського районного народного дому не була так заповнена людьми, як 28 лютого. Колись Шевченківські свята, на початку 90 років та зустрічі з видатними поетами, письменниками, акторами, притягували до себе стільки глядачів, що ніде було яблуку впасти. І нині у нашому Народному домі є чимало чудових заходів, проте не завжди сокальчани відгукуються на них. А на концерт випускника Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка, лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Назара Куртяника прибули шанувальники мистецтва не тільки зі Сокаля, а й Червонограда, Белза, Великих Мостів, Львова, сиділи не лише у залі, а і на балконі, стояли у проході. І ніхто не пошкодував. Бо дві з половиною години пролетіли як мить, сповнені високої музики, глибоких почуттів і гордості, що Сокальщина породила, виплекала, виховала такий талант. Пригадую, п`ять років тому, коли ми відзначали День Незалежності викладач Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка Валентина Піскляк попросила мене зробити світлину «юного дарування» Назара Куртяника. Тоді я не знала, як вдало сфотографувати цього маленького хлопчика з великим акордеоном, бо його майже не видно було зза інструменту і дивувалась, як можна було вже після першого класу знати, що у дитини талант. Та викладач це помітила відразу і творчо працювала з хлопчиком, не покладаючи рук, віддавала свої знання вміння, навчала розуміти музику, відчувати у ній душу. Звичайно, що працювати з Назаром було одне задоволення, бо педагоги школи бачили плоди своєї праці. Назару Бог дарував не лише талант, а й працьовитість. А батьки виховували з нього добру, щиру людину. Постійно підтримували і допомагали йому. І батько, і мама створювали всі умови, щоб Назар вчився, якомога більше займався і концертував. На це не шкодували ні власних сил, ні коштів. Бо бачили, що для Назара – гра на акордеоні, то його життя.

Вперше він торкнувся своїми пальчиками клавіш акордеону у колекціонера акордеонів і людини, яка була закохана у цей інструмент, нині вже покійного Ореста Ганіткевича, котрий дуже любив Назара і теж допомагав йому. На концерті присутні мали змогу побачити декілька акордеонів з його колекції.

І ось завіса відкрилася. На сцені – ведуча, викладач школи мистецтв імені Віктора Матюка – Ганна Михайлюк, яка запросила нас в чарівний світ музики. Це високе музичне мистецтво, коштовний дар, яким Бог наділив Назара Куртяника, благословили особи духовні: декан Сокальського деканату о. Петро Звір та канцлер Сокальсько-Жовківської єпархії о. Роман Синицький. Священики підкреслили, що дарований Богом талант Назар Куртяник примножує, завдяки своїй праці, добрим батькам і мудрим викладачам і побажали йому його розвивати, щоб досягти вершин світової слави, щоб талановитими українцями пишався світ.

Про свого здібного учня з материнським теплом і жалем, що вже за кілька місяців прийде мить розставання, адже випускник школи мистецтв імені Віктора Матюка Назар Куртяник у цьому році завершує у ній навчання, говорила викладач-методист вищої категорії Валентина Піскляк:

– Про Назара скажу словами геніального Моцарта: «Я не можу писати вірші, я не поет, я не можу укладати речові форми настільки майстерно, щоб створювати світло і тіні, я не художник, я не зміг би висловити свої думки і настрої з допомогою пантоміми і жестів, я не актор, але я можу зробити все це за допомогою звуків, я – музикант». Познайомилась з Назаром, коли він був ще зовсім маленьким хлопчиком. Йому було 9 років, і він прийшов з татом, щоб записатись на навчання грі на акордеоні у музичну школу. На перший погляд – це була звичайна дитина з добродушними очима і морем енергії. Він, як і всі хлопчаки, любив побігати, пограти у футбол, покататись на велосипеді і навіть трошки побешкетувати, але його відрізняло від інших – велике бажання навчитись грати на акордеоні. Для втілення своєї мрії він не шкодував ні часу, ні сил. Після двох місяців навчання Назар мав свій перший виступ перед вихованцями дитячого садка. І з цього маленького виступу почалася його велика концертна діяльність. Про нього говорили: «Ця дитина створена для сцени!». Він виступав перед різними глядачами, починаючи від народного дому у рідному Завишні, в обласних центрах – у Львові, ІваноФранківську і в столиці – Києві. А вже після закінчення другого класу, Назар Куртяник брав участь у конкурсі в Болгарії, де здобув перше місце. У цьому ж другому класі Назар розпочав свою «трудову» діяльність. У дитсадку с. Завишень на той час не було музичного керівника, і хлопчина з великим задоволення займався цією роботою. Малюки його дуже любили, бо він – добрий, щирий, відвертий і відкритий хлопчик. Цими якостями він завойовує серця і дорослих, і дітей. Але найбільші його досягнення – це перемоги на Всеукраїнських, Міжнародних конкурсах. У п`ятнадцять років він має п`ятнадцять перемог. На Всеукраїнських конкурсах у Львові, Дрогобичі, Одесі, Запоріжжі, Кіровограді, Києві, на Міжнародних – Польща, Словаччина, Болгарія, Італія і Литва. Їх результатом був достойний набір нагород: два гранпрі, шість – перших місць, три – других і чотири – третіх. Конкурси, перемоги, поїздки… Все це звучить дуже гарно. Але яку працю треба було вкласти, скільки зусиль, енергії, щоб журі так високо оцінило гру Назара, про це знає лише він. Назар виконує твори, які давно вже вийшли за межі шкільної програми. Це програма музичного училища і далі. Але говорячи про успіхи Назара, не можна не сказати добрих слів про батьків. Тому що це люди, які розуміють істинну цінність життєвих пріоритетів. Вони вкладають матеріальні інвестиції у духовний розвиток дитини. Щиро дякую Вам. Ви можете пишатися своїм сином. А щодо мене, то такий учень – це подарунок долі. І я дякую Богові за це.

Назара Куртяника прийшли привітати голова Сокальської райдержадміністрації Олег Пелих, депутат районної ради, голова фракції ВО «Батьківщина» у районній раді Олег Кожушко, начальник відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Мирослава Михайлюк, викладач вищої категорії школи мистецтв імені Віктора Матюка Оксана Думанська, директор Сокальського народного дому Ольга Мамуладзе, заступник директора школи мистецтв імені Віктора Матюка Ольга Крикавська. Виступаючі відзначали великий талант цієї дитини, висловлювали якнайщирішу вдячність батькам, викладачу, які підтримували і розвивали його здібності. Мирослава Михайлюк вручила грамоти і квіти Назару Куртянику, батькам Людмилі та Володимиру, його викладачу Валентині Піскляк та заступнику директора Львівського музичного училища імені Станіслава Людкевича, керівнику оркестру українських народних інструментів Володимиру Іванцю. Олег Кожушко вручив Назару Куртянику Подяку від міністра культури України В`ячеслава Кириленка, Ольга Мамуладзе – грамоту за участь у культурних заходах Сокальського народного дому. Високо оцінив здібності, працьовитість Назара і висловив вдячність його батькам наш земляк, випускник Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка Володимир Іванець, який приїхав до Сокаля зі своїми колегами та оркестром українських народних інструментів Львівського музичного училища імені Станіслава Людкевича. Цього дня Назар отримав багато квітів, подарунків від шанувальників.

А як він грав! Музика, яку творив, брала за душу, яка у цей момент десь полинула у високості, серце вигравало на струнах щастя, надії і любові. Яка різноманітна палітра творів, які він виконував – класичні, естрадноджазові, народні. Це і Й. С. Бах, Д. Д. Скарлатті, А. Кусяков, В. Грушевський… Історія виконання Токати №2 композитора В. Грушевського досить цікава. Вперше Назар почув її на конкурсі «Візерунки Прикарпаття» у Дрогобичі, яку виконував музикант з Луцька, він попросив у нього ноти. На конкурсі у Перемишлі отримав їх і почав вчити, хоча був лише у 3 класі. Наступного року у тому ж Перемишлі він серед інших творів, зіграв і цей. Тоді один з членів журі потиснув йому руку, сказавши, що він краще виконав його, аніж сам автор.

Назар Куртяник виконував твори сам, грав з виконавцями на контрабасі та ударних інструментах, з групою «Диксиленд» (керівник Б. Барчук), у складі тріо разом з Валентиною Піскляк та Романом Козярським. І заключний акорд – з оркестром українських народних інструментів Львівського музичного училища імені С. Людкевича, якому відділ з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій на згадку про Сокаль подарував сувеніри. Присутні стоячи вітали Назара, щиро аплодували, скандували «браво». Не хотіли відпускати юного таланта зі сцени. 

Нашим спраглим душам він приніс море позитивних емоцій, оптимізму і можливості доторкнутися до високого й багатогранного мистецтва. Браво! Сподіваємось, що такий аншлаг чекає на Назара Куртяника на найвизначніших сценах світу.

Оксана ПРОЦЬ.

Фото автора.

 

 

  

Голос Сокальщини на GoogleNews