Тісна співпраця єднає народи

Нещодавно у с. Волсвин відбулися тран­скордонні дні добросусідства між Волсвин­ською та Жвирківською місцевими радами та гмінами Криніце і Рахані Томашівського повіту Республіки Польща. Організаторами цього заходу виступили голови місцевих рад Віктор Притулко та Іван Кошлай.

В обідню пору делегацію наших сусідів-поляків хлібом-сіллю зустрічали при в’їзді у Волсвин. Тут, поруч з красивою дерев’я­ною таблицею назви села, місцеві парубки верхи на конях тримали в руках прапо­ри України та села Волсвин. Поляки дуже здивувалися, що навіть невеличке село на Сокальщині має свої емблему і Статут. Віктор Притулко та Іван Кошлай разом з мешканцями вручили гостям хліб, випече­ний з сокальської пшениці та запросили на святкування у центр села.

Попереду – юні вершники з прапорами у руках, за ними – делегація з Польщі на чолі з війтами гміни Криніце та Рахані – Янушем Балабухом та Казиміром Органіс­тою, голова Сокальської РДА Наталія Кар­ташова, її заступник Лариса Фарин, голова районної ради Ігор Дацюк, його заступник Володимир Чуб, Межирічанський, Сілець­кий, Волицький, Двірцівський, Перв’ятиць­кий, Переспівський сільські голови – Іван Сироїд, Ярослав Годісь, Надія Білик, Надія Стрілець, Богдан Сорока, Степан Кіндра­тюк, Соснівський міський голова Євгенія Дуброва попрямували на Вічеву площу, де й відбулись урочистості. Тут усіх гостей зустріли святковим маршем. Розпочалась офіційна частина з виконання Державних Гімнів України і Польщі та благословення священиків – о. Василя Дубецького й о. Петра Звіра.

Отець Василь Дубецький у проповіді наголосив: «Хочу, щоб кожен з присутніх сьогодні на святі був задоволений, відчув радість спілкування, добросусідства. Нехай всемилостивий і добрий Господь Бог благо­словить наші благі починання, бо все це, дорогі в Христі брати і сестри, засвідчує велику любов, яку заповідав нам Спаси­тель. Він навчав нас любити один одного і казав: по тім Я впізнаю, що ви є мої учні, мої послідовники, якщо будете мати любов поміж собою. А сьогоднішнє свято, на яке з’їхалися наші сусіди з інших сіл, з Польщі, якраз і засвідчує, що ми маємо велику любов до ближнього у серці».

Далі слово мала голова райдержад­міністрації Наталія Карташова: «Дя­кую головам місцевих рад Віктору Притулку та Івану Кошлаю за те, що ініціювали проведення днів добросусідства, адже саме на таких заходах розуміємо, що між Україною та Польщею є тісна співпраця. В дні добросусідства немає ніяких кордонів між нашими державами. Томашівський повіт і Сокальський район розташовані поряд і повинні співпрацювати в культур-ній, соціально-економічній сферах. Такі зустрічі, як сьогоднішня, спонукають владу, політиків як з польської, так і з укра­їнської сторони сідати за стіл переговорів і бути добрими сусідами, до­мовлятися, разом вирішувати важливі пи­тання. Треба, щоб наші громади бачили результати співпраці. Хочу вас запевнити, що райдержадмініс­трація спільно з ра­йонною радою наполя­гають на тому, аби якнай­швидше відкрити прикордонний пункт пропуску «Угринів-Долгобичів», бо розуміємо, що тоді Сокаль­щина матиме великі перспективи, район зможе розвива­тися. Дякую польським друзям, що завіта­ли у Волсвин, надіємося на співпрацю».

Поляків та українців зі святкуванням днів добросусідства привітав голова районної ради Ігор Дацюк: «Вітаю делегацію з То­машівського повіту на Сокаль­щині. Ма-ємо добрий приклад співпраці з найближ­чими друзями з-за кордону, адже більш ніж 20 років Томашівський та Грубешів­ський повіти Люблінського воєводства тісно співпрацюють з Сокальським райо­ном. Ми провели чимало спільних зустрі­чей, обмін делегаціями, є результати спільної роботи. Тішуся, що наші місцеві грома­ди співпрацюють з польськими гмінами, радію, бо є певні результатати. В минулому році в рамках реалізації міжнародного про­екту «Підвищення ефективності транскор­донної системи реагування на екологічні ризики Томашів Любельський-Жовква-Сокаль» наш район отримав сучасний по­жежно-рятувальний автомобіль, який буде служити громаді. Він куплений на 90 відсот­ків за кошти Євросоюзу і лише 10 відсотків – це кошти бюджету Сокальського району. Цьогоріч Хоробрівська сільська рада в рамках міжнародного проекту «Польща-Україна-Білорусь» отримає нову сміттєзби­ральну машину. На нарадах голів та секре­тарів місцевих рад ми неодноразово обго­ворювали питання участі громад в міжна-родних проектах. Сільські ради братимуть участь в міжнародних проектах, це дасть змогу підвищувати стандарти життя людей. Перші кроки вже є, Сокальщина бере участь у міжнародному конкурсі ЄС ПРООН, а це – додаткові кошти для вирі­шення важливих питань. Дні добросусід­ства є свідченням доброго рівня нових відносин між Україною та Польщею, адже життя та історія вирують внизу, по обидва боки кордону. Переконаний, що прийде такий час, коли центральна влада в Україні буде працювати не тільки задля свого збагачення, а й для людей, щоб їм краще жилося, щоб в нас були добрі дороги, як у Польщі. Бажаю усім хорошої плідної співпраці на благо наших держав».

Сусідство завжди відзначалося гостин­ністю, недарма ж в народі кажуть «Добрий сусід кращий, ніж далекий родич». Тому далі перед присутніми виступили сусіди-поляки.

Війт гміни Криніце Януш Балабух теж привітав присутніх: «Дякую за запрошення на такі чудові дні добросусідства. Сподіва­юсь, що наша співпраця буде постійно розвиватися, відкриємо прикордонний пункт пропуску «Угринів-Долгобичів», який, думаю, дозволить нам ще краще співпра­цювати в культурній та господарській сфе­рах. Від імені делегації з гміни Криніце ба­жаю усім миру, любові один до одного і файної забави».

Війт гміни Рахані Казимір Органіста, зокрема, наголосив: «Маю велику честь бути присутнім на святкуванні днів добросусідства. Ці слова мають широке значення – партнерство, дружба, спокій, любов між нашими народами. Дуже при­ємно, що наші колеги – Волсвинський сіль­ський голова Віктор Притулко і Жвирків­ський селищний голова Іван Кошлай спільно з місцевою владою організували такий захід, він триває лише один день, а наша дружба – уже кілька років… Ми, поляки, розуміємо, що українці, як і ми, хочуть жити у вільній країні, яка не має кордонів, в якій немає людей бідних і бага­тих, нас повинен об’єднувати Євросоюз. Польська сторона кілька років тому розумі­ла, що вступ у Європу спонукає нас вико­нувати певні зобов’язання, але ми не побо­ялись, бо кожній людині потрібний широкий простір і, ще раз підкреслю, воля – якої я вам бажаю! Хочу, щоб у цей прекрасний день у приємній дружній атмосфері здій­снилися наші спільні прагнення добросу­сідства, приязні, дружби і співпраці. Від себе особисто і від керівництва гміни Ра­хані хочу запевнити, що ми готові співпра­цювати з Волсвином і Жвиркою. Ще раз бажаю, щоб між польським та українським народами не було ворожнечі, а між Тома­шівським повітом та Сокальським районом – кордонів, щоб люди могли вільно їздити з однієї країни в іншу. Сподіваюся, що найближчим часом так воно і буде…»

Далі Януш Балабух та голови місцевих рад Віктор Притулко та Іван Кошлай уро­чисто підписали угоди про співпрацю між гміною Криніце та Волсвинською сільською і Жвирківською селищною радами.

Концертну програму розпочав жіночий ансамбль «Світанкова роса» громадської організації «Центр «Світанок» с. Волсвин. Світлана Притулко, Надія Ткачик, Наталія Миколайчук, Світлана Котик співали україн­ські пісні, поляки були вражені співом вол­свинських дівчат, вигукували «Браво!», ап­лодували їм. На сцені їх змінив народний хор «Хлібодар» Завишенського народного дому під керівництвом Богдана Кійка та Романа Козярського. Хористи виконали кілька українських народних пісень, їх теж глядачі довго не відпускали зі сцени. А по­лякам так сподобались пісні у виконанні хору, що війт гміни Рахані запросив «Хлібо­дар» 2 червня у Польщу на свято культур­ного та артистичного доробку сільських жінок в Павловце.

Соснівські аматори художньої самоді­яльності співали, веселили поляків та сусідів-волсвинців.

З подарунком із пісень та гуморесок при­їхали на свято представники волицької та комарівської громад. Оксана Гнідець вико­нала пісню «Чарівна скрипка», Світ­лана Стецюк розвеселила всіх гуморескою про колгоспника, а чоловічий та жіночий ансамблі Народного дому с. Комарів вико­нали кілька українських пісень. Ансамбль «Берегиня» Сокальського осередку Союзу Українок під керівництвом Марії Крако­вецької виступив на сцені з піснями «Со­кальське ретро», «Батьківська хатина», «У коморі – мука, а по річці – вода», «Тече річка по долині».

Поки на сцені одні аматори художньої самодіяльності змінювали інших, на площі волсвинські господині частували делегацію поляків, гостей та усіх присутніх різноманіт­ними смаколиками. Оксана Крук, Марія Стельмащук, Галина Сало, Світлана Шо­п’як, Світлана Савка та Людмила Черній з ранку поралися на кухні, аби подивувати гостей стравами. На столах, застелених вишитими рушниками, чого тільки не було: піци з різними начинками, запечені кури, печеня, картопля з м’ясом, вареники з картоплею і грибами, борщ з пампушками, канапки з салом, їжачки з м’яса, торти, пи­ріжки з вишнями і сиром. Поляки, спробу­вавши нашої медовухи і страв волвсин­ських господинь, сказали, що все – смако-та, похвалили кулінарів. Наші жінки вкотре підтвердили, що українки – найкращі у світі господині.

Був тут і ярмарок, де продавали україн­ські вишиванки, футболки, спідниці, коралі, браслети. Багато людей на святкуванні були одягнені у вишиванки, а ті, хто не мав, – могли одразу ж придбати. Волсвинські парубки та чоловіки – Ігор Меда, Володи­мир Пелех, Петро Гук – вгощали присутніх рибною юшкою.

У красивій українській вишиванці зус­тріла Волицького сільського голову Надію Білик. Запитала, чи подобається їй тут?

– Мене переповнюють емоції, тішуся, що сусіди дружать з польськими війтами. Нині ми, сільські голови, можемо поспілку­ватися з поляками, дечому в них повчити­ся, перейняти досвід. Ми їздили на навчан­ня, семінари, що стосуються адміністратив-но-територіальної реформи, і нам сьогодні було важливо почути думку поляків, як це відбувалося у них, – поділилася враження­ми Надія Білик.

Далі керівники району та голови місце­вих рад разом з делегацією поляків відві­дали заклади соціальної сфери, які є у Волсвині. Завідувач дитячого садочка Віра Миколайчук показала спальні та ігрові кімнати, вітальню. Депутат районної ради, директор Волсвинської школи Роман Запі­соцький наголосив на співпраці: в рамках Проекту ЄС ПРООН у цій школі замінено старі дерев’яні вікна на металопластикові. Він також розповів про школу, зробив ек­скурсію навчальним закладом. Далі усі попрямували до церкви Воздвиження Чес­ного Хреста Господнього. Місцевий парох о. Василь Дубецький поділився, що дере­в’яна церква не може вмістити всіх вол­свинців, тому кілька років тому розпочали спорудження нового храму, який вміщати­ме 750 осіб, але через брак коштів нині будівництво призупинене. Сподобалося усім і приміщення сільської ради. Гарний фасад, зроблений по-сучасному, нові вікна і двері, на флагштоках майоріли прапори України та Польщі…

Враженнями від свята поділився Вол­свинський сільський голова Віктор Притул­ко: «Ми вже маємо підписані угоди про співпрацю з гмінами Рахані та Тишовці, а сьогодні на урочистій частині святкування підписали угоду про співпрацю з гміною Криніце. Я їжджу в гості до польських сусі­дів, вони приїздять до нас. Можу сказати, що нам, українцям, є чому повчитися у поляків. Значно відрізняються толерант­ність, менталітет людей. Впевнено кажу: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Здається – це дрібничка, але саме це показує менталітет усього народу. У нас є свої підходи до господарювання в селах, у поляків – свої, і ми стараємося їх поєднувати, переймати одні в одних досвід…»

Свято закінчилося, а співпраця між гро­мадами Сокальського району та польськи­ми гмінами буде продовжуватися і надалі. Уже 2 червня волсвинці та жвирківці побували у Павловце, 30 червня поїдуть у гміну Тишовці на регіональне свято польських, народних традицій, а у серпні – у гміну Криніце.

І полякам, і українцям надовго запам’я­таються ці дні добросусідства. Повертаю­чись додому, разом із сільськими головами ділилися думками про свято. Усі погоди­лись: доб­ре, що є люди, які роблять добрі справи, вчаться, переймають досвід. Зус­тріч вда­лася на славу, завдяки молодечому запалу сільського голови Віктора Притулка. На думку спало, що нині не так багато людей, які роблять добрі справи просто так, не чекаючи вдячності. Він – наймо­лодший сільський голова на Сокальщині, обраний на цю посаду вперше, з дружиною Світланою багато займаються громад­ською роботою і люди бачать плоди їх на­полегливої праці. Тож хочу побажати їм і надалі працювати на благо громади.

Ольга ДИЛИН.

Фото автора.