У суботу, 3 березня, делегація із Сокальщини на чолі з головою районної ради Миколою Паськом та разом із головою райдержадміністрації Романом Токаєм взяла участь у поминальних заходах із нагоди 73-ї річниці трагедії села Павлокома (Республіка Польща).
Опісля чину панахиди, присутні поклали квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим 366 українцям під час Другої світової війни 1-3 березня 1945 року. А також спільно виконали Державний Гімн України.
Про дану подію, голова районної ради, на своїй сторінці у фейсбук написав наступне: “Сьогодні річниця трагедії в селі Павлокома.В 1945 році,коли ця українська земля відійшла до Польщі,підрозділи армії крайової напали на мирних селян і провадили криваву етнічну чистку.Встановлено прізвища 336 закатованих і вбитих українців.Від старого до малого. Тому вважаю за честь вклонитися та помолитись за жертв того страшного часу, у складі Львівської делегації. Рівень події підтвердив своєю участю міністр закордонних справ України Павло Клімкін, посол України в Польщі, наш земляк Андрій Дещиця, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин ,голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, інші високі гості. Сьогодні в Польщі під українським прапорами по особливому звучав повний текст Гімну України!”
Варто додати, що, окрім делегацій з 20-ти районів Львівщини, участь у заходах взяли представники Тернопільської та Івано-Франківської областей.
До слова. У 2006 році у польському селі Павлокома за участі Президентів України та Польщі було урочисто відкрито пам’ятник-меморіал закатованим українцям.
В 1945 році, в селі Павлокома, польською армією було вбито сотні українців, в тому числі діти і люди похилого віку.
У ці дні у 1945 році відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса (псевдо-«Вацлав») разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців.
Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.
За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.
Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.
Проблема щодо спорудження пам’ятника на місці поховання 366 українців, трагічно загиблих 3 березня 1945 року в селі Павлокома чекала свого вирішення досить довгий час. Польська сторона, в особі Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіка Польща та місцевої влади Підкарпатського воєводства всіляко затягувала вирішення даного питання.
13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.