Життя бджіл тісно пов’язане з медоносними рослинами, кущами і деревами. Виділяючи солодкий нектар, вони приваблюють бджіл, дають їм поживу, а завдяки цьому бджоли запилюють їх.
Одні медоноси-ентомофіли мають здатність виділяти нектару більше, інші менше. Ллє на це впливає ще багато факторів кліматичних, агротехнічних.
Чим багатша нектаром рослина, тим більше’ до неї прилітає бджіл, краще запилюють її. А від праці бджіл покращується якість насіння, виший збір врожаю. А тому запилення сільськогосподарських культур є одним із агротехнічних заходів підвищення врожайності і. відділяти його від технологічних процесів їх вирощування, неможливо.
Але медоносна база на Сокальшині далека від потреб бджільництва. Інтенсифікація і хімізація рільництва поставила бджіл у тяжке становище, а викиди шкідливих речовин заводу хімічного волокна, вугільного пилу шахтами і Червоноградської збагачувальної фабрики ставлять бджіл на грань загибелі.
Вже не перший рік спостерігаємо, що на посівах гречки, білої конюшини майже немає бджіл. Дехто дивується, чомусь вони стали «лінивішими», не хочуть збирати нектару.
Не винна в цьому працьовита бджола. Винні люди. Не стану наводити цифр про внесення гранульованих азотних добрив, аміачної води, зневодненого аміаку у грунт за останнє десятиліття. Вони сумарно великі. А додати ще до цього кількість отрутохімікатів та інших засобів боротьби з шкідниками рослин, тоді стане зрозумілим, що ця маленька комаха своєю поведінкою сигналізувала людям про незадовільний екологічний стан.
«Розлюбила» бджола липу і акацію. Після кислотних дощів ці сильні медоноси залишаються поза її увагою. Не допомагає повернути бджолу до цих медоносів і «дресирування».
Все це негативно позначається і на здоров’ї бджолосімей, їх продуктивності.
Щовесни бджолярі проводять головні весняні ревізії пасік, відбирають препарати з підмору бджіл для дослідження у районній ветеринарній лабораторії. їх результати свідчать, що невелика кількість бджіл хворіє нозематозом.
Але тривожить те, що хоч в опоношеннях спорнозематозу не знаходять, число проносів збільшується, особливо, це стає помітним із зростанням кількості розплоду І споживання значної кількості перги, починаючи з другої половини лютого і березні місяцях.
Це наводить на думку, що причиною цього може бути силікатний порошок, що знаходиться в повітрі і дає на квіткових рослинах і з пилком потрапляє у вулики. Приготовлена і спожита з силікатною домішкою перга переповнює калом кишки, шо і призводить до проносу.
Отже, всі громадяни, члени добровільних товариств бджолярів-любителів, охорони природи, керівники агропромислових підприємств, їх агрохімелужби та промислові підприємства повинні з розумінням поставитись до екологічних проблем на території району. Нам всім треба стати на захист бджіл. Бо хоч вона і маленька, а користь для кожної міської чи сільської родини від неї велика.
Відмовившись від споживання нектару з хімічними нечистотами, вона приносить себе в жертву заради нашого спасіння. Вона подає цим сигналом тривоги, щоб ми з вами, поки ше не пізно, скористалися ним. лень були поставилися з розумінням, мабуть, у овочах і фруктах, у воді не було би шкідливих доз нітратів. А до цього йшли не відразу, не за рік чи два, а десятиліттями.
Велику шкоду бджолам приносять обробки рослин під час цвітіння маку. Окремі працівники хімічного Захисту рослин порушують строки обробки, а Це призводить не тільки до знесилення бджолосімей, а до повної загибелі.
Захищаючи працьовиту бджолу, ми захистимо здоров’я наших людей, наступні покоління.
Якщо ми допустимо, щоб першою загинула медоносна бджола, настане загибель медоносних ентомофільних рослин, остання, третя загибель — за людством. І це не перебільшення.
Василь БАШУК. міжрайонний старший зоотехнік ВО «Львівбджолопром».