Це відбулося 25 квітня, після того як в. о. Президента України, голова Верховної Ради України Олександр Турчинов підписав розпорядження про призначення Олега Кожушка головою Сокальської РДА Львівської області.
Під час розмови, Владика Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїл Колтун та секретар-референт о. Ярослав Малиш, наголосили, що Сокальщина – благословенна земля, яка дала багато священиків, чимало з них служать на парафіях єпархії. Присутні обговорили питання добросусідства з поляками, котрі підтримували українців на Майдані. Нині стосунки з ними треба поєднувати і розвивати. У Жовківському районі є митний перехід, незабаром його відкриють також на Сокальщині, в Угринові. Як підреслив О. Кожушко, у цьому докладають чимало зусиль народний депутат України від Сокальського виборчого округу Степан Курпіль, в. о. міністра закордонних справ Андрій Дещиця, уродженець села Спасова, керівництво районної ради та депутатський корпус. Це повинно не лише покращити інфраструктуру в регіоні, але й зблизити у спілкуванні українців та поляків. А ще є надія, що це пришвидшить ремонт дороги «Р15» Львів-Брест, зокрема, на території нашого району.
Владика Михаїл Колтун підкреслив, що українці сильні духом. Люди готові терпіти, почекати, коли бачитимуть кроки влади, які ведуть до покращення життя. Він також зупинився на військовому паломництві, яке уже підтримує вісімнадцять років, і яке живе в ньому. Адже Владика – головний військовий капелан України. Він, зокрема, зазначив:
– Щороку відбуваються військові паломництва до Люрду (Франція), у якому беруть участь до сорока країн світу. Для військових це дуже важливо. Нині важко його організувати на належному рівні, адже знаємо про ситуацію в державі. Підтримуємо наше військо і матеріально, і духовно. Адже важлива роль війська в міжнародному форматі. І це мусимо робити за власні кошти. Паломництво потребує підтримки. Військові не їдуть на розваги. Тут є християнський елемент нашого війська. Дуже контрастний, чіткий, виражений. Їдемо знайомитися у християнському форматі, молитися разом з усіма. Тому потрібно більше уваги акцентувати на паломництві.
Перед Великодніми святами був у начальника генерального штабу Збройних Сил України. Приємно, що генерали також почали говорити про паломництво, бо деякі з них уже були, інші – чули і готові підтримати. У всіх інших державах воно закладено в бюджеті, ми ж, маючи таку ситуацію в країні, мусимо щоб церква сприяла і організовувала зі свого боку в міру наших сил. Потрібна підтримка людей, щоб заговорити про себе на міжнародному форумі. Так що надіємося на добровільні пожертви. Адже в Люрд з’їжджаються військовики з Європи, Америки, цілого світу.
Дух патріотизму живе в нашому народові. Ось на Великодні дні десять тисяч пасок священики повезли до військових. Вони хотіли і чекали. Відчувають народну підтримку. Так, як було і на Майдані. Хлопці, що йшли з дерев’яними щитами, відчували за собою людську доброту і мету всього. І їм допомагали, чим могли. І так у війську. Військові командири запрошують нас приїжджати. Але знову виникає проблема: священиків потрібно забезпечити, щоб мали чим і з чим їхати. Ні в державному, ні в церковному бюджетах коштів на це немає. Тому порізному виходимо з цього становища. Але, головне, не опускати рук. Бо дехто каже, ось Крим взяли росіяни, то нехай беруть. Ні, цього допускати не можна. За кожен шматок рідної землі потрібно боротися, щоб не було цього запроданства. Мусимо Україну любити такою, якою вона є, й боротися за неї. З нами Бог. Треба щось робити й тоді, коли думаєте, що безнадійний стан. І далі йти. Кожен повинен нести персональну відповідальність перед собою, Богом, Церквою і перед людьми.
На зустрічі також мова йшла про співпрацю зі священиками, можливий випуск буклетів про СокальськоЖовківську єпархію, про пам’ятки архітектури та сакрального мистецтва. На території Сокальщини діють чотири деканати, в яких вже відбулися передсоборові зустрічі священства та представників мирян на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».
Тому тільки через духовність, всепрощення, ми можемо досягти бажаних результатів як в економіці, так і в соціальнокультурному розвитку України.