4 серпня Сокальщина була у жалобі. Прибузька земля прощалася ще з одним Героєм – Сергієм Мельником. Уже семеро військовослужбовців з нашого району віддали життя за свободу, за Батьківщину.
Сергію Мельнику з с. Сілець був 31 рік, ще жити і жити, а безстрашна війна забрала його молоде квітуче життя. Він був призваний 2 серпня 2014 року. Від служби не ухилявся, взявши повістку, зібрав речі і пішов до війська. Служив у 128ій окремій механізованій бригаді. За час служби проявив себе хорошим воїном, товариші відгукувались про нього лише з позитивної сторони.
Товариський, сміливий, чесний, Сергій завжди був готовий прийти на допомогу. У боях ми з ним пережили чимало, він ніколи не був боягузом, завжди безстрашно йшов на ворога, розповідає його побратим Михайло з м. Володимир-Волинський.
А 31 липня в родину Мельників з с. Сілець прийшла страшна звістка: біля міста Біловодськ Луганської області героїчно загинув їхній син Сергій. Горя літніх матері і батька не передати словами, вони довго не вірили цій страшній новині, не могли прийти до себе, бо ж до демобілізації залишилось кілька днів.
Вранці, 4 серпня, тіло полеглого Героя зустрічали в його рідному Сільці.
Односельчани, мешканці сусідніх сіл, друзі, побратими по службі утворили живий ланцюг вздовж дороги в селі, де рухалась колона з полеглим Героєм. З квітами в руках, лампадками та державною символікою, на колінах сотні людей зустрічали Сергія Мельника по дорозі до батьківської хати. А вже в обідню пору на похорони полеглого в зоні АТО Героя зійшлось чи не все село та околиці. Семеро священиків відслужили панахиду та заупокійну Службу Божу.
Отець Петро Якимець, виголошуючи прощальне слово на подвір'ї загиблого воїна, наголосив: "Господь заповідав нам: шануй батька і матір своїх, і буде тобі добре, і будеш довго жити на землі. Крім нашої найдорожчої матері, яка народжувала нас у муках, годувала, навчала, яка не спала ночами біля нашої колиски, маємо ще й другу матір Україну, яка дала нам кров наших предків у жилах, дала мову солов'їну, традиції, звичаї. І ось Сергій, наш безстрашний воїн, у важку хвилину взяв у руки зброю і пішов захищати матірУкраїну. Митрополит Андрей Шептицький колись казав: Любіть Україну тихою, невтомною працею, і будьте готові пожертвувати за неї своє життя, тому що воля народу здобувається кров'ю кращих синів і дочок. Маємо бути патріотами своєї землі, а патріотом є не той, хто говорить на словах про свою велику любов до України, а той, хто готовий боронити її від ворогів. Таким великим патріотом був Сергій, якого нині оплакують згорьована матір, опечалений батько, уся родина і рідне село. Батьки чекали на старості допомоги від єдиного сина, а сьогодні проводжають його в останню дорогу. Тридцять один рік тому Господь подарував вам сина, а сьогодні забирає його до себе. Мусите, мамо і тато, пережити цю важку втрату і молитися до Господа, щоб Він дарував йому вічне життя".
Труну з Сергієм, покриту прапором, на якому лежала калина, несли курсанти Академії сухопутних військ, побратими, товариші по службі, однокласники, друзі. Всю дорогу на цвинтар духовий оркестр Збройних Сил України виконував похоронний марш, жалібні мелодії.
Поховали Сергія Мельника на сілецькому кладовищі. Коли домовину з тілом опускали в землю, присутні заспівали Гімн України та мовили: "Герої не вмирають!". Сергій героїчно загинув у розквіті сил, залишивши важкі рани у серцях мами Марії та батька Богдана. На схилі літ вони залишились без сина, на якого покладали великі надії і сподівання.
Побратим Михайло сказав про Сергія кілька хороших слів. Він зазначив, що загибель Сергія це велика втрата для їхньої бригади, бо він був надійним товаришем, пам'ять про нього завжди житиме у серцях товаришів по службі.
Прощальне слово виголосив і голова Сокальської РДА Олег Кожушко: "Сокальщина вся у жалобі. За волю України поліг ти, наш сину, друже, брате! Своє життя Сергій поклав на вівтар свободи. Розділяємо біль і смуток разом з батьками, школу в селі треба обов'язково назвати в честь Сергія. Батьки, ваш син поліг за Україну, за кожного з нас. Мусимо зараз кожен на своєму місці зробити так, щоб Україна перемогла. Прости нас, друже, що не вберегли твоє молоде життя. Пам'ять про тебе буде жити навіки у наших серцях. Душа Сергія приєдналась до Героїв Небесної Сотні, Героїв АТО. Герої не вмирають!".
Пролунав військовий салют в честь загиблого воїна Сергія Мельника. Наш краянин віддав за Батьківщину найдорожче життя. Його вчинок окрилюватиме багатьох. Спи спокійно, друже, хай земля буде тобі пухом. Сергія Мельника пам'ятатимуть завжди, бо Герої не вмирають. Дай, Боже, нашій державі довгоочікувану перемогу, за яку так моляться батьки, дружини, діти, весь український народ…
Ольга ДИЛИН.
Фото автора.
