Вже протягом 6 років ми є свідками безпрецедентного для післявоєнної Європи порушення основних норм і принципів міжнародної війни та порядку – триваючої військової агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 20 лютого 2014 року з окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, організації на півострові незаконного «референдуму», а потім продовження окупації деяких частин Донецької та Луганської областей України.
Продовження російської агресії загрожує глобальній та регіональній безпеці й стабільності, підриває принципи міжнародного права, порядку на основі правил і норм, та мирного співіснування незалежних держав.
Людська ціна агресії постійно зростає (понад 40000 осіб, включаючи понад 14000 загиблих; 1,5 млн. внутрішньо переміщених осіб).
Росія ігнорує виконання своїх міжнародних зобов’язань як окупаційна влада, проводячи на тимчасово окупованих територіях системні політичні переслідування, зокрема на етнічних та релігійних засадах; порушуючи основні права і свободи людини; займаючись проведенням незаконних виборів та призову громадян України до російської армії; здійснюючи незаконну паспортизацію громадян України; сприяючи масовій міграції російського населення до Криму з метою зміни демографічної ситуації на півострові.
Росія не виконує своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями, досягнутих у нормандському форматі, включаючи їх перший та основний крок щодо забезпечення всебічного припинення вогню, що підриває всі можливості для деескалації ситуації та мирного врегулювання на Донбасі.
Інтенсивна мілітаризація Росією тимчасово окупованих територій є неприпустимою. Це загрожує національній безпеці України, а також регіональній безпеці та стабільності.
Ми вимагаємо від Росії припинення військової агресії проти України, деокупації Криму та деяких частин Донецької та Луганської областей і забезпечення виконання відповідних рішень міжнародних організацій та міжнародних судів.
Росія повинна негайно звільнити усіх незаконно затриманих в умовах міжнародного військового конфлікту громадян України та припинити практику політичних переслідувань на тимчасово окупованих територіях, у тому числі проти представників національних меншин, зокрема кримських татар, практику порушення основних прав і свобод людини – свободи слова та зібрань, ЗМІ та релігійних свобод, а також забезпечити доступ до окупованих територій для міжнародно-встановлених механізмамів моніторингу прав людини.
Політика невизнання спроби анексії Криму, включаючи його ключову частину – персональні та галузеві санкції проти Росії – зберігатиметься до деокупації півострова та повернення Росії до сфери міжнародного права.