Інтернет-магазин – золота жилка для шахраїв. Зловмисники дзвонять до людей, які щось продають у мережі, мовляв, уже хочуть купити товар. Обіцяють розрахуватись, перевівши гроші на картку. Довірливі «жертви» дають номер своєї кредитки та СVV-код, що з протилежної сторони банківської картки, і вже за декілька хвилин залишаються з порожнім банківським рахунком.
Тарас Кадушкевич здає в оренду котеджі в Карпатах. Розповідає, як під час роботи зіткнувся із шахраями. «Подзвонив до нас якийсь Олександр з Дніпрпетровська. Він був готовий дати завдаток, я йому повідомив реквізити карточки «ПриватБанку» (тільки номер), щоб він перекинув гроші на карточку, після того минула година, може, менше, він телефонує знову і каже, що має проблеми з клієнт-банком, мовляв, він обслуговується в іншому банку і, мабуть, через це і не вдається перевести кошти. Тож аби все вийшло з другого разу, йому потрібно більше даних про картку, а саме: номер карточки, дію закінчення карточки і CVV-код, ті три цифри, що вказані ззаду картки», – згадує Тарас.
Чоловік не погодився сказати CVV-код, бо знає, що ці три цифри – ключ до всіх грошей на картці. Номер телефону, з якого дзвонили шахраї, одразу ж перестав обслуговуватись.
Зіткнувся із шахраями і Тарас Дубіль, коли через інтернет продавав свій фотоапарат. «Він сказав таку схему: піти до банкомату «Ощадбанку» і вставити карточку, а він мене якби зареєструє в заявці від Ощадбанку, тож я вставляю свою карточку й отримую зразу гроші на місці. Звісно, я пішов попробувати. Вставив карточку, а він каже натиснути на «перерахунок грошей», я натиснув, він продиктував номер карточки, і дальше каже вводити суму 800 грн, тоді я зрозумів, що то я йому перераховую гроші», – згадує чоловік.
У службі безпеки банку нам пояснили, що клієнт не має права повідомляти нікому свого пін-коду, логіну, паролю на банківському сайті чи CVV-коду.
«Клієнт не повинен передавати інформацію про свою карту третім особам, навіть в тому випадку, коли до нього телефонують шахраї і представляються, що вони представники банку, бо в більшості випадків так і трапляється. Цьогоріч в нас зареєстровано 138 таких шахрайств», – зазначив заступник керівника Департаменту безпеки Західного ГРУ «ПриватБанку» Петро Харкавий.
Найчастіше шахраї працюють і дізнаються потрібні телефони на сайтах інтернет-магазинів.
«Створюють сайти, тобто клони сайтів. Їх називають сайти-одноднівки, тобто сайт, який уже розкручений, під брендом, створюють, реалізовують товар, а через годину сайт зникає», – розповів в.о. начальника відділу боротьби з кіберзлочинністю Ілля Тогаєв.
У міліції такі злочини називають «фішінг» (від англ. – риболовля). Цього року до міліції звернулось 90 людей, які стали жертвами таких «рибалок». За кіберзлочини «світить» від трьох до дев’яти років ув’язнення.