Коли Іоан Хреститель почав проповідувати на берегах Йордану, Андрій пішов за пророком, сподіваючись у його вченні знайти відповідь на свої духовні питання. Дехто почав думати, що можливо Іоан Хреститель є очікуваний Месія, але той пояснив людям, що не є Месія, а посланий, щоб приготувати Йому шлях. У той час Ісус Христос прийшов до Іоана Хрестителя на Йордан для Хрещення, і той, вказуючи на Нього, сказав своїм учням: «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу». Почувши це, Андрій пішов за Ісусом.
Андрій займає почесне місце серед 12 Апостолів. Христос дав апостолам владу над нечистими духами, щоб вони їх виганяли, щоб оздоровлювали всіляку недугу та неміч. Поміж чотирьох учнів Господа Андрій удостоєний Його довіри слухати Його пророцтва про майбутню долю Церкви і світу. Слово Боже Андрій проповідував у багатьох країнах Азії і Європи. Для проповіді Євангелія він здійснив три подорожі з Єрусалима. Згідно з переказами, апостол Андрій проповідував також і на Таврійському півострові, потім по Дніпру піднявся на північ і дійшов до місця, де тепер стоїть столиця України – Київ. Біля Київських гір він зупинився на нічліг. Вставши вранці, він сказав тим, що були з ним: «Бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Апостол благословив ці гори і поставив Хрест.
Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри, розташоване біля Корінфської затоки. Тут він зцілив від недуг багато людей. Серед зцілених і шляхтянка Максиміла, яка від щирого серця увірувала в Христа. Тоді місцевий правитель зненавидів апостола Андрія і засудив його до розп`яття на хресті. Апостол анітрохи не злякавшись вироку, натхнений, розкрив перед присутніми духовну силу і значення хресних страждань Спасителя. Правитель Егеат не повірив проповіді апостола, назвавши його вчення божевіллям. Потім він велів розіпнути апостола так, щоб він якомога довше страждав. Несправедливий вирок Егеата викликав обурення, проте він залишився в силі. Висячи на хресті апостол Андрій невпинно молився. Перед розлученням його душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія, в і його блиску, апостол відійшов у Царство Боже. Мученицька смерть Андрія Первозванного відбулася майже 62 роки після Різдва Христового. Максиміла зняла з хреста тіло апостола Андрія і поховала його.
У нас в Україні дуже велично вшановують пам`ять святого Андрія Первозванного, оскільки він вважається основоположником Української Церкви. Саме його святі проповіді лунали тут до наших пращурів і закликали вірити в Ісуса Христа Тому й в День пам`яті Андрія Первозванного вшануймо його: «Величаємо Тебе, святий апостоле Андрію Первозванний, і шануємо страждання і труди твої, що ними потрудився ти у благовісті Христовім».
о. Володимир ЖАРСЬКИЙ, митофорний протоієрей, настоятель храму Вознесіння Господнього УАПЦ м. Сокаль.