18 листопада невеличке село Цеблів, неначе ожило. Сюди з самого ранку потягнулася вервечка автомашин та людей, які поспішали до храму св. Безсрібників Косми і Дам’яна, де мали відбутися урочистості з нагоди 150-ліття церкви та 20річчя священства о. Василя Партики, настоятеля храму. Дерев`яна церковця та Згромадження св. Йосифа Обручника, наче пробудилися, бо стільки людей зібралося, щоб вшанувати ювілей храму і його настоятеля. Життя кожного християнина пов’язане з церквою. І сьогодні до неї йдуть люди, щоб із Божим благословенням охрестити дитину, провести в останню путь рідного…
Храм в Цеблові – справжня окраса, за його плечима – 150 років існування. Маючи такий поважний вік, потребував ремонту, реставраційних робіт. Потрібні були великі кошти, щоб зберегти його для майбутніх поколінь. Ініціатором і натхненниками цієї доброчинної справи стали настоятель отець Василь Партика та сестри Згромадження святого Йосифа Обручника. Вони разом з парафіянами зробили все, щоб старовинний храм гостинно відчинив двері для своїх вірних та гостей.
З ініціативи Белзького Державного історикокультурного заповідника в Народному домі відбулася наукова конференція «Цеблів – духовний осередок Белзщини». Цеблівська церква св. Безсрібників Косми і Дам`яна, споруджена ще у 1861 році, є пам’яткою дерев`яної архітектури галицької школи, унікального зразка українського монументального стінопису. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року №929 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», церкву святих Безсрібників Косми і Дам’яна в Цеблові внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як об’єкт культурної спадщини національного значення. Парафіян, жителів села та настоятеля храму привітали заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Андрій Левик, а також настоятель храму Климентія Шептицького м. Львів, співзасновник і директор музею сакрального мистецтва о. Севастян Дмитрук, голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк, директор Белзького історико-культурного заповідника Іван Калиш, начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Сокальської РДА Мирослава Баралус, Жужелянський сільський голова Володимир Мончук, декан Великомостівського деканату УГКЦ Володимир Юськів та інші. Андрій Левик та настоятель храму отець Василь Партика підписали охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини.
І нині розпис церкви та старовинні українські ікони, викликають захоплення. Мабуть, можна перелічити на пальцях храми, де образи на іконостасі Матері Божої та Ісуса Христа – у вишиванках.
15-17 листопада у парафії проходили реколекції на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», науки виголошував місіонер із Тернополя о. Михайло Шевчишин. На них сходилися віруючі з навколишніх сіл та Белза.
А в неділю на свято прибув єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії владика Михаїл Колтун. У церкві ніде було стати. Прийшли цеблівчани, жителі навколишніх сіл Перемисловичі й Жужеляни, гості. Депутат районної ради, помічник депутата Верховної Ради Степана Курпіля Олег Кожушко, голова міської організації ВО «Свобода», депутат Сокальської міської ради Юрій Товарянський зачитали привітання від Степана Курпіля, депутатського корпусу Львівської обласної ради та колишнього голови обласної ради Олега Панькевича.
Божественну Літургію служив архієрей Михаїл Колтун разом з хором «Аскольд», який приїхав на свято з храму св. Миколая, що на Аскольдовій могилі в Києві. Усі відчували святкову атмосферу та Благодать Божу. Присутні уважно слухали проповідь владики Михаїла Колтуна, який зокрема сказав: «Церква святих Безсрібників Косми і Дам’яна святкує, бо ми її наповняємо своєю вірою та молитвою. Наповняємо своїми плодами якісного життя. Сьогодні – день особливий, бо виповнилося 150 років храму, який для нас є твердинею і світлом християнського життя, є тим проводом, який веде нас крізь труднощі – до вічності, до вічного Божого дому. Господь зробив багато, щоб ми мали віру в Нього, в Його слово, ласку і дію, які Він дає щоденно, щоб ми відчували себе християнами, братами і сестрами в Христі. Ми всі різні, але Господь дає Благодать, щоб нас поєднати Словом, щоб ми не були випадковими в цьому світі, а відчували Його батьківську опіку та прагнули до життя християнського, яке ріднить нас з Богом. Віра дає нам Благодать і силу перемагати труднощі».
Єпископ також наголосив, що ми повинні мати християнський погляд і похристиянськи дивитися на людину, світ, довкілля, мати християнське розуміння світу та нашого життя. У своєму житті – свідчити про Христа, бути Його послідовниками. Приклад брати з осіб, які віддано служили Богові та людям. Одним з них був о. Кирило Селецький, довголітній парох Цеблова, який заснував перші українські «Захорони» для опіки над дітьми. Владика Михаїл Колтун подякував сестрам Згромадження Святого Йосифа за те, що присвятили себе служінню Богу і людям. І нині вони є прикладом того, як можна любити ближнього та допомагати йому. Вони зігріли своїм теплом дітей, позбавлених батьківського піклування, дали їм любов та ласку, дах над головою чи батьківську оселю. Владика вручив дітям подарунок, а після Богослужіння відвідав дитячий будинок сімейного типу, яким опікуються сестри Згромадження Святого Йосифа.
Під час Літургії єпископ Михаїл ввів у сан священства протодиякона Ярослава Партику, а семінариста Івана Венгрина висвятив у диякони. Владика побажав їм стати добрими душпастирями, сіяти зерно віри, надії та любові серед парафіян, а ревною молитвою служити Господу та грекокатолицькій церкві.
Настоятель храму, отець Василь Партика подякував владиці за можливість служити Божественну Літургію перед престолом, на якому приносив Безкровну Жертву Слуга Божий о. Кирило Селецький, а також за те, що саме в цьому історичному храмі, його син, протодиякон Ярослав, отримав священичі свячення у 20річчя його священства. Висловив вдячність прихожанам храму, благодійникам і жертводавцям, які підтримували його і внесли свою щиросердечну лепту: хто грошима, хто посильною працею, а хто – молитвою за всіх тих, хто виявив бажання долучитися до цієї благородної справи, щоб старовинний храм, який є пам’яткою сакральної архітектури, не занепадав.
На згадку про ювілей церкви владика Михаїл Колтун настоятелю храму о. Василю Партиці, благодійникам вручив, за старання, церковні нагороди. Опісля висвячений священик отець Ярослав дотиком своїх рук ділився Божою благодаттю і дарував кожному з присутніх, на пам’ять про свячення, образки.
Рік за роком пролітає час, поповнюється новими сторінками літопис села Цеблів, якому вже 436 років. Але храм назавжди залишиться тією святинею, котра єднає далеке минуле, теперішнє і майбутнє.
Любов ПУЗИЧ.