8 серпня у с. Губичі на Старосамбірщині відбулася єпархіальна проща та освячення храму Матері Божої, прославленої у Пацлавській чудотворній іконі
Чин освячення та Божественну Літургію очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія Комара, єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії, та владики Володимира Груци, єпископа-помічника Львівської архиєпархії.
Святу Літургію супроводжував співом хор церкви Різдва Пресвятої Богородиці з Хирова «Анна-Марія» (регент Андрій Бербих). Духовні мелодії виконував також молодіжний духовий оркестр «Стривігор» із Хирова (керівник Микола Щур).
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що Пацлавська ікона Пресвятої Богородиці і благословенна земля, де вона прославилась чудами, розповідають про непросту історію нашого народу, коли вітрила нашої держави були спущені, коли наша земля перебувала під владою різних окупаційних режимів, а одинокою заступницею і покровителькою українського народу була Пресвята Богородиця (див. повний текст проповіді). «Наші предки йшли на Кальварію до Пресвятої Богородиці з великою довірою, тому Пацлавська ікона й стала чудотворною – це була надприродна відповідь і дар Богоматері своїм молільникам», – сказав проповідник.
Єпископ пригадав вірним, що історія цього місця сягає початку XV століття. Уже шість століть паломники линуть сюди, аби просити заступництва в Богоматері, прославленої на цьому місці у Пацлавській іконі. «Сьогодні на древню Пацлавську Кальварію прибули і ми, щоб подякувати за воскресіння нашої Церкви, яка вірно береже спадщину хрещення святого Володимира і супроводжує наш народ на дорозі спасіння, допомагаючи вистояти в духовній та національній ідентичності; щоб подякувати за відновлення незалежності Української держави, 30-ту річницю якого відзначаємо цього року; щоби просити про заступництво й поміч нашої Небесної Матінки в непростий час пошесті та російської збройної агресії, які переживаємо», – наголосив владика Ярослав.
Відтак владика пояснив євангельське читання, у якому мовилось про те, як Ісус зцілив двох незрячих. «Незряча людина перебуває у темряві, і першим кроком до просвітлення є свідомість того, що вона незряча. Тільки той, хто створений до життя у світлі, знає, що він сліпий. Камінь не є сліпим! Знання про сліпоту означає розуміння того, що ти не створений для темноти, подібно, як знання про смертність, що ти не створений для смерті», – зауважив він.
Просвітлення сліпців наступило в домі, який вказує на Церкву, яка є Божим домом, наметом, у якому замешкала Слава Божа. «Зцілення сліпців починається від бажання іти за Господом. Це прагнення – легеньке світло серед ночі. Хто йде за Ісусом, приходить до повного світла», – наголосив проповідник.
Відтак владика Ярослав додав, що Христос відповідає на прохання незрячих аж тоді, коли вони зайшли за Ним у дім. Так Він неначе випробовує їхню віру, хоче почути від них її визнання. «Господь наперед знає те, що нам потрібно, але хоче чути прохання як вияв нашої віри», – пояснив єпископ.
Незрячі звертаються до Ісуса: «Помилуй нас, сину Давидів». «Це прохання важливіше від бажання тільки тілесного оздоровлення. Воно стосується помилування, зцілення цілісної людини. Це прохання і ми так часто висловлюємо перед Богом у наших богослужіннях», – сказав владика Ярослав.
Наприкінці проповіді владика закликав присутніх наслідувати віру Пречистої Діви Марії. «Серед труднощів і викликів світу цього не бентежмося і не зневірюймося, а відповідаймо від усього серця, як колись Пресвята Діва: “Нехай мені буде згідно з Євангельським словом; вірую від усього мого серця, що спасіння моє в Ісусі Христі, що в Ньому Одному успадкую Царство Небесне, ввійду в радість Господа мого”», – сказав владика Ярослав. Проповідник додав, що кожен на своєму місці життя – на навчанні чи на роботі, вдома чи на вулиці – повинен бути живим взірцем християнської віри, щоб, поглянувши на нас, й інші були заохочені ступити на шлях слідування за Христом.
Після богослужіння владика Ярослав подякував о. Павлу Гачану за душпастирську турботу про відпустове місце, нагородивши його хрестом із позолотою. Єпископ висловив вдячність також єромонаху Юстину Бойкові та жертводавцям, які передали українській Кальварії літню каплицю Свято-Іванівської лаври, що розташована у Львові. Подячну грамоту з рук єпископа отримали також: єромонах Никодим Гуралюк, який у 2000 році відновив прощі на Кальварію, архітектор Роман Сулик, керівники хорів, меценати і жертводавці.
Департамент інформації УГКЦ за матеріалами Пресслужби Самбірсько-Дрогобицької єпархії