В сільському господарстві дві біди: коли щедро вродить нива і коли ні. Звучить парадоксально, але це факт. 2011й був дійсно унікальним. Адже за врожайністю сільськогосподарських культур він найбагатший за усі роки незалежності України. Однак для сільгоспвиробників мала втіха від цього, адже вирощений врожай немає кому реалізувати, а за безцінь віддавати прикро. Навіщо тоді рік гарувати?
Складається враження, що нині все роблять для того, аби ті, хто працює на землі, годує державу хлібом, молоком та м"ясом, жили за межею бідності. У крамницях та супермаркетах прилавки гнуться від розмаїття продуктів, а ціни високі. На жаль, прибутки осідають не у кишенях тих, хто вирощує, а посередників. Хіба це не парадокс?! Мабуть, у жодній державі не нищать і не принижують власного товаровиробника так, як у нас. Нам давно продають у торговельній мережі заморські продукти, нафаршировані хімією, а вирощена українськими селянами екологічно чиста продукція, виходить, нікому не потрібна. Через що й маємо те, що маємо: напівзруйновані села, пусті тваринницькі приміщення і зневірених селян, які думають чи варто орати, сіяти, збирати…
На мою думку, все починається з вищих щаблів влади. Адже чому наші люди, які вміють та хочуть працювати і знають як, з відчаю, бо не змогли себе реалізувати на Батьківщині, виїжджають за кордон піднімати економічну могутність чужої держави. До щему в серці прикро, що наша влада для громадян стала ворогом. До чого ж ми котимося?.. Не хочу заходити далеко в політику, але поки існує село, доти існує держава. Невже цей простий древній постулат не знають наверху?! Знають, але роблять все для того, щоб не було села, а значить і власної Української держави.
…Моєму фермерському господарству у березні виповниться 20 років. За цей час було усіляко: і гірко до сліз, і важко до болю. Адже сільське господарство непередбачуване як погода: є сонячні дні, є й похмурі, є дощові, а є й сухі… Та найгірше його розвиток гальмує нестабільність у державі. А за таких умов важко господарити, бо живеш лише одним днем.
Але, які б не були труднощі і негаразди, завжди є надія на краще та перспектива на майбутнє.
Павло ІВАНЧИНА, фермер зі с. Комарів.
новости финансов Украины