Site icon Голос Сокальщини – новини Сокаля, Шептицького

Вдячність та повага

Молодою дівчиною прийшла Єва Асафатівна Терів працювати телефоністкою в Угнівське відділення поштового зв’язку. Вона й гадки не мала, що тут знайде своє покликання. Спершу їй нелегко працювалося, бо бракувало досвіду. Але життєрадісна, кмітлива юнка швидко опанувала цю професію. Згодом за старанність, привітність, лагідність здобула авторитет і шану як серед колег, так і серед жителів найменшого міста на Україні – Угнова. Її потяг до найскорішого освоєння секретів спеціальності не залишився поза увагою керівництва та колег. Усі, хто як міг, допомагали в роботі кмітливій та старанній дівчині, яка вирішила стати досвідченим працівником. У 1963 році вступила до Львівського технікуму поштового зв’язку й заочно успішно закінчила його. А через п’ять років їй запропонували очолити тільки-но відкрите Карівське відділення поштового зв’язку. І вона погодилася. Тут пані Єва відпрацювала 25 літ. Пошта в ті далекі часи була чи не єдиним засобом комунікації, доступним для всіх верств населення. Листонош тоді виглядали ще на вулиці. Адже їх прихід означав і вісточку від рідних, і свіжу пресу, і цікаві новини, а для людей старшого віку ще й доставку пенсії.

Ввібравши з молоком матері людяність та доброту, Єва Асафатівна не розгубила їх з роками, хоча вони вносили в її долю та характер свої корективи. Маючи чимало обов’язків, жінка завжди знаходила добре слово та час погомоніти з людьми, щось порадити, а якщо була можливість – допомогти. Сокальський вузол поштового зв’язку неодноразово відзначав добру роботу відділення, яке було зразковим та передовим за всіма показниками. За сумлінну працю пані Єву неодноразово відзначали грамотами. Але найвищою з її нагород була людська вдячність і повага. І нині чимало жителів Карова добрим словом згадують колишнього начальника поштового зв’язку.

Єва Хлопчишин (дівоче Терів) була щирою подругою та мудрою наставницею для своїх працівників. А тут працювало ще двоє листонош. Своїм досвідом, любов’ю до обраної професії вона щедро ділилася з молоддю. Адже робота працівника поштового зв’язку – це велике мистецтво, бо нелегко знаходити стежину до кожного людського серця. Їхня праця – благородна, вона полегшує життя людей. І тут як ніде цінується вміння спілкуватися з іншими. Працівникам пошти щоденно доводиться мати справу з різними категоріями населення та людьми різного віку, з різними характерами, з хворими і здоровими. І з усіма треба вміти знайти спільну мову.

З 1993 року Єва Асафатівна Хлопчишин на заслуженому відпочинку, але її любов до поштарської справи передалася доньці Галині.

Галина Сохань спершу працювала у Львові, а з 1993-ого повернулася у рідне місто і очолила Угнівське відділення поштового зв’язку. Про неї теж добре відгукуються місцеві жителі. Пані Галина прагне не втрачати їхньої довіри, працюючи серед людей і для людей.

Її відділення – одне з кращих у районі, де виконують й перевиконують плани по всіх показниках. А це вам не ті «добрі часи», коли в хату йшло по декілька газет ще й журналів. Зрештою, Інтернет і навіть мобілки перебрали на себе чимало функцій поштовиків. Про свою професію Галина Сохань розповідає охоче. Каже, що працювати на пошті вирішила ще в дитинстві, бо часто приїжджала з мамою на роботу. Пишалася нею, бо бачила як її поважають люди та колеги по роботі. «Моя мрія збулася. Нині я, як і мама, працюю на пошті. Щодня спілкуюся з різними людьми, бачу, що моя робота справді важлива для них. І це робить мене щасливою», – каже п. Галина.

Нині вже Єва Асафатівна пишається нею і тішиться, що їхня поштарська династія продовжується. Можливо, хтось із внуків чи правнуків також обере цю благородну професію. Вона завжди наводить слова з виступу на І з’їзді працівників поштового зв’язку Президента України Віктора Ющенка, який, зокрема, зазначив, що «працівники поштового зв’язку, одні з тих, хто примножує честь і славу України». Вони віддані, порядні, сумлінно виконують свої обов’язки, інформують про те, як живуть люди, які труднощі долають, націлюють їх на діла добрі і правильні. Адже кращої професії як поштовик, на її думку, не існує, тому й присвятила їй своє життя.

 

Марія ЯРМОЛА,
інженер поштового зв’язку Центру поштового зв’язку №7.

Exit mobile version