Продовжуємо розмову з читачами про те, якою б вони хотіли бачити газету «Голос з-над Бугу».
Марія Тимошик, м. Сокаль:
– Газета «Голос з-над Бугу» – дуже потрібне інформаційне джерело Сокальщини. Актуальні репортажі, регіональні новини, нові рубрики, вітання – кожен знаходить щось для себе на сторінках видання. Цікаво передається атмосфера подій, а висновки робить читач самостійно.
Що хотілося б змінити? В кожній газеті одні й ті ж обличчя влади, їхні зустрічі на всіх рівнях. А результат який? Пропоную запровадити на сторінках газети публічний звіт нашої влади про роботу за кожен місяць. І рубрику «Відкритий мікрофон» для думок простих людей про ефективність роботи можновладців. Бажаю високо-професійному колективу часопису і надалі якнайповніше відображати наше сьогоднішнє життя, запити, проблеми й інтереси людей, щоб газета залишалась об’єктивним інформатором, цікавим співбесідником і помічником.
Іван Білецький, с. Двірці:
– Я люблю у газеті читати про спорт. І добре, що подається інформація про різні види спорту, цікаві турніри і змагання. Хотів би дізнатися більше про роботу підприємств, які працюють на території Сокальського району. Є ж не лише українські, а й спільні з іноземними інвестиціями. Як там проходить виробничий процес. Нехай би виступали не лише керівники, а й робітники, які мають що порівнювати. Можливо, і наші підприємці перейняли від них досвід.
Тетяна Калиновська, м. Сокаль:
– У нашу домівку вже сімдесят років приходить газета «Голос з-над Бугу». Ще мій дідусь її передплачував, а я – з 1977-ого. Шкода лишень, що на нашу вул. Крушельницької приносять її невчасно. А ми вдома перечитуємо газету з першої сторінки до останньої. Звичайно, є різні номери, один подобається більше, інший – менше. Але це наша газета, з якою ми зріднилися. Навіть вітання, коли читаємо, то радіємо, що в когось ювілей, що цю людину так сердечно вітають діти, внуки, чоловік. Як на мене, можна було б більше гумору публікувати на сторінках газети. Бо український гумор – дуже дотепний.
Ірина Кнейчук, с. Тартаків:
– У «Голосі з-над Бугу» багато інформації зі шкіл району. І серце радіє, що сокальські діти виростають патріотами. Постійно відбуваються національно-патріотичні урочистості, в яких беруть участь учні шкіл. Це добре. Люблю читати і хотіла, щоб продовжили писати під рубрикою «Сини землі Сокальської». Адже, можливо, у родинах ще збереглися світлини та пригадують дещо родичі, які полягли за Україну. Ми не маємо права забувати тих людей, колишніх, як рівно ж сучасних Героїв України.
Мені подобається присутність у газеті публікацій на духовну тематику. Стислі розповіді священиків про ті чи інші релігійні свята, чи участь духовних осіб у якихось заходах доречні на сторінках часопису.
Записала Оксана ПРОЦЬ.