Напередодні Дня Конституції України народний депутат України, заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції, голова підкомітету з питань політичного діалогу, міжлюдських контактів та співробітництва між Україною та Європейським Союзом у сфері юстиції та внутрішніх справ, координації технічної допомоги ЄС Верховній Раді України Степан КУРПІЛЬ (фракція «БЮТБатьківщина») відповів на декілька запитань редакції газети «Голос з-над Бугу».
– Минулого тижня відбулося перше засідання Конституційної асамблеї, створеної указом Президента Віктора Януковича. До її складу відмовилися увійти лідери опозиції. На Вашу думку, чи є нагальна потреба щось змінювати у Основному Законі держави?
– Ще в радянські часи, коли в країні все йшло погано, змінювали конституції. У 1936 році була сталінська конституція, яку радянські ідеологи вважали найбільш демократичною у світі. На папері вона нібито була демократичною, а в той час у тюрмах сиділи сотні тисяч людей, мільйони загинули під час репресій. Зараз також в країні соціальноекономічні проблеми, тож вирішили відволікти народ розмовами про конституцію, мовляв, всі проблеми від того, що в нас вона погана. Це було в часи Кучми, повторюється й нині. Річ у тому, що треба виконувати ту Конституцію, яка є.
Опозиція не бере участі в тій Конституційній Асамблеї тому, що її, насамперед, створив Янукович, а подруге, він зробив це у незаконний спосіб, через «нагинання» Конституційного Суду, повернув собі повноваження Кучми, хоча його вибирали люди за іншого Основного Закону. Тому це повернення Конституції кучмівської – незаконне, воно відбулося у незаконний спосіб. Адже тільки Верховна Рада, відповідно до Конституції, може змінювати Основний Закон. Цього не сталося. В результаті, маємо сконцентровану владу в одних руках, коли судова гілка, правоохоронна система, і, по суті, Верховна Рада під «ковпаком» адміністрації Президента. Але це нічого тій владі не дає, тому вони не можуть дати собі ради з тими викликами, які зараз стоять – внутрішні проблеми, зовнішні, одним словом – суцільні проблеми.
Очевидно, до Конституції потрібні якісь зміни, про це говорить і Рада Європи. Але вони можливі тільки тоді, коли є консенсус політичних еліт, коли є довіра до влади. Коли ж такої довіри немає, то будьякі зміни чи реформи приречені на провал.
– Степане Володимировичу, Ви разом з однопартійцем Юрієм Одарченком подали позов до Вищого Адміністративного Суду щодо незаконного ухвалення в першому читанні законопроекту КолесніченкаКівалова щодо мовної політики. До речі, ексголова СБУ Валентин Наливайченко вважає, що його автори заслуговують на позбавлення українського громадянства. Що скажете з цього приводу?
– У нас тепер Вищий Адміністративний Суд, як і Верховний, Конституційний, вся судова система, залежний від однієї людини. Тому в мене немає якихось великих надій, що Суд прийме рішення на користь позивачів, на користь української мови. Вони шукатимуть будьякі підстави, аби відмовити. До речі, нам неофіційно сказали, що скеровують листа про те, що відмовляють взагалі у розгляді цього позову, тому, мовляв, що це внутрішня справа Верховної Ради, як голосувати. Але це абсолютно незаконне пояснення, адже регламент Верховної Ради має статус закону. Якщо порушується регламент, то порушується закон, і це стосується не тільки найвищого законодавчого органу, а й України і народу України. Тому, не чекаючи відповіді, ми подали ще один позов, де оскаржуємо постанову, яку підписав Литвин після голосування у першому читанні. У такий юридичний спосіб хочемо повернути їх все таки у правове русло і змусити розглядати позов, який полягає у скасуванні результатів голосування за цей закон в першому читанні, як незаконний. Оскільки Конституція вимагає, щоб кожен депутат голосував особисто. Тоді ж, не тільки не особисто голосувала значна частина депутатів, але їх взагалі не було у Верховній Раді – на це є «залізні» аргументи – письмова реєстрація депутатів. Шістдесят двоє були відсутні, а тому не можна вважати це голосування легітимним. Якщо нас знову будуть «футболити», знову відмовлять – звертатимемося у Європейський Суд з прав людини. Ця влада не вічна, вона обов’язково зміниться, а тоді, ми запитаємо у суддів, які приймали незаконні рішення, чому вони так робили. Очевидно, такі судді не матимуть права в подальшому займатися судовою практикою.
– Щодо наступних парламентських виборів, то дехто з політиків заявляє, що провладна партія хоче знизити прохідний бар’єр з п’яти до трьох, чи, навіть, до двох відсотків. Щоб це могло б означати і чи можливе таке прийняття?
– Партія регіонів має більшість разом зі своїми сателітами, тому вони можуть прийняти будьяке рішення. Можемо з ними битися, можемо кістьми лягати, але вони все одно мають можливість будьякі рішення ухвалювати. Такі розмови ходять, що вони збираються внести зміни до виборчого закону, знову щось намутити з виборчими комісіями, тим самим полегшити фальсифікації, можливо, що буде знижений і прохідний бар’єр, аби пройшли сателіти Партії регіонів. Провладну партію і Януковича дуже лякає процес об’єднання опозиції. І це може бути додатковим яблуком розбрату. Ті опозиційні сили, які зараз об’єднаються, можуть спокуситися на те, що тривідсотковий бар’єр до парламенту подолають самостійно. Так що влада всіляко діє в різні способи, аби тільки зберегти своє подальше панування. Навряд чи їм це вдасться, але побачимо.
Я за те, щоб ніяких змін до виборчого закону не було. І був категоричним противником, аби ми голосували за закон про вибори разом з тією провладною більшістю, оскільки з шулерами і шахраями не можна мати взагалі ніяких домовленостей. Що, зрештою, потім і сталося. Частина опозиції проголосувала, Європі відзвітували, що є консенсус по цьому закону, а потім Конституційний Суд відмінив одне з серйозних ключових положень згаданого законопроекту.
– Працює Комітет опору диктатурі на місцевому – львівському, і київському рівнях, яка подальша доля висування кандидатів (адже, кажуть, що претендентів чимало) на виборчий округ від опозиції. Коли закінчаться всі перетрубації, і будуть відомі претенденти на кандидатів у депутати від об’єднаної опозиції?
– Претендентів може бути багато, бо так само багато хто заявлятиме, що йде від опозиції, але Комітет опору диктатурі створювали не для того, щоби висувати кандидатів на мажоритарні округи, а для того щоб координувати дії опозиції. Депутатів висувають політичні партії, висуватиме Об’єднана опозиція, зокрема, яка об’єдналася під прапором партії «Батьківщина». Як відомо, «Нашу Україну» виключили із Комітету опору диктатурі за те, що її лідер Віктор Ющенко тривалий час співпрацював і продовжує співпрацювати з владою. Зараз під його егідою, мабуть, буде створена так звана «правиця», яка, очевидно, розколюватиме опозиційний рух і продовжуватиме політику «противсіхства» зразка 2010 року. До чого призвела політика «противсіхів», ми всі пересвідчилися. Не думаю, що люди знову піддадуться на такі недалекоглядні провокації і такі шкідливі для України ініціативи.
– Напередодні Дня Конституції, що б Ви побажали мешканцям Сокальщини?
– Насамперед, щоб Конституцію усі виконували: і влада, і громадяни. Щоб люди боролися за свої права. Тому, що лозунг «моя хата скраю» – хороший, але тільки у казках. У дійсності, треба займати активну позицію, об’єднуватися, гуртуватися і відстоювати свої права на працю, на рідну мову, на можливість гідно себе почувати у своїй державі! Слава Україні!
Розмову записав Василь СОРОЧУК.