Що б там не казали, а робота в органах місцевого самоврядування ніколи не була спокійною, розміреною, передбачуваною. Що не день, то важливі справи, тим більше, коли сільська рада об’єднує чотири села. Саме стільки населених пунктів відноситься до Хоробрівської сільської ради. І у кожного з них свої проблеми. У цій круговерті трудових буднів сільському голові Володимиру Саві ніколи і вгору глянути, та він не нарікає на долю, бо вважає, що хтось мусить працювати на благо громади.
Чим зараз живе село, які першочергові завдання стоять перед громадою? Що робить виконком та депутати сільської ради заради покращення життя селян? Як вирішуються нагальні проблеми чотирьох населених пунктів Хоробрів•ської сільської ради, про це розповів сільський голова Володимир САВА.
– Володимире Йосиповичу, Ви вже другу каденцію обіймаєте посаду Хоробрівського сільського голови, що вдалося важливого зробити для користі громади?
– У селах, що належать до Хоробрівської сільської ради, відбулися позитивні перетворення. Спільними зусиллями перекрили Народні доми в Хороброві та Угринові (гроші на покрівельний матеріал виділили з районного бюджету, а сільські громади виконували будівельні роботи). У всіх Народних домах замінили двері на броньовані, а в Хороброві його ще й газифікували, поклали плитку на підлогу в залі, замінили вікна на пластикові.
– А як щодо дитячих садочків, яка там ситуація?
– В нас дві дошкільні установи, в обидвох замінили двері та вікна на металопластикові, зробили внутрішні ремонти. Зусиллями працівників дитячих дошкільних установ та при допомозі батьків вдалося зробити реконструкцію туалетів. До того ж, для Угринівського дитячого садка купили котел, зробили реконструкцію опалення і він уже працює цілий рік. Дещо гірша ситуація в Хоробрівському, де треба зробити реконструкцію опалення. Котел для дитячої установи спонсорував місцевий підприємець Роман Сава. На жаль, у сільській казні нема грошей на заміну труб і радіаторів. Через що звернулися по допомогу до районної влади. Адже зима не за горами.
– Чи змінилися за п"ять років пріоритети розвитку громади?
– Як не дивно, часи змінюються, а ось пріоритети залишаються. Адже перелік ключових людських потреб є сталим. За останні роки соціальний пейзаж населених пунктів помітно змінився. Адже село без доріг, газифікації, соціальної інфраструктури це село без майбутнього. А ми хочемо, щоб в наших селах все було. І для цього складаються усі передумови. Почали будівництво газопроводу Теляж-Войславичі-Тудорковичі-Угринів. Невдовзі в с. Угринів мають відкрити міжнародний автомобільний пункт пропуску "УгринівДолгобичів". А це, безумовно, дасть перспективу для розвитку нашої території. На завершенні й виготовлення генерального плану забудови Угринова і Нинович, де передбачено квартали забудови індивідуального житлового будівництва. Впевнений, що відкриття митниці сприятиме розвитку інфраструктури і вже робимо перші кроки для цього. Ми готуємо документацію одразу на сім об’єктів придорожнього сервісу, які будуть в межах населених пунктів Угринова і Нісмич. Серед них АЗС, мотельновідпочинковий комплекс, АЗСкомплекс, торговельний комплекс, об’єкти прикордонної інфраструктури та інше. А це нові робочі місця. У цьому ми бачимо перспективу.
– Як Вам працюється із новим депутатським корпусом?
– Хоча майже половина депутатів у нас обрані вперше, маємо злагоджений колектив однодумців, який своїм першочерговим завданням вважає вирішення питань, які стоять перед громадою. Ми практикуємо сходи по округах або по вулицях. На них обговорюємо наболілі питання даної території. В такий спосіб радимося, вибираємо найбільш раціональні пропозиції і втілюємо їх у життя. Як на мене, це досить перспективно і дозволяє кожному жителю висловити свої зауваження і пропозиції до роботи депутатів. На сесіях сільської ради та засіданнях виконкому розглядаємо найактуальніші питання розвитку сіл, поліпшення їх санітарного стану та благоустрою. Завжди бачу виважений підхід депутатів до кожного питання.
– Під’їжджаючи до Хороброва, не бачила землі, яка б облогувала. Чи вся земля знайшла свого господаря?
– У нас кожен гектар засіяний. На території Хоробрівської сільської ради ведуть господарську діяльність шість фермерських господарств, керівниками яких є Михайло Веклин, Володимир Тендеряк, Роман Коваль, Ігор Веклин, Ігор Кінах, Володимир Кобак і Богдан Барна. Кожен з них має від 150 до 600 гектарів, які обробляє належним чином. Маємо й нових орендарів це Радехівський цукровий завод та "БродиАгро", які відповідно взяли в оренду 200 га та понад 800 га землі.
– Чи спираєтесь у своїй роботі на допомогу місцевих фермерів, адже відомо, що сільські бюджети нині небагаті?
– Ясна річ, що звертаюся до них по допомогу. І спасибі, що поки що між нами є взаєморозуміння. Будьяке дійство, будьяка робота на наших теренах не обходиться без їхньої допомоги. Не забувають вони і про дітей: щорічно на свято Миколая всім вихованцям дитячих садочків та учням шкіл купують подарунки. Вчасно виплачують орендну плату за земельні паї, яка є однією з найбільших в районі.
– Що плануєте зробити для покращення соціальної сфери?
– Плануємо до зими відновити вуличне освітлення в селах Хоробрів, Нісмичі і частково в Угринові. Зараз завозимо паливо в садочок і Народні доми. Звернулися з листом до депутатів районної ради, аби виділили п’ять тисяч гривень на придбання "Болер’яна" в Народний дім с. Нісмичі, де відсутнє опалення. Були серйозні проблеми із перевезенням дітей з Нинович до школи, а також з маршрутом ЧервоноградСтаргород. Після неодноразових усних та письмових звернень, при сприянні РДА, це вдалося вирішити.
– Які проблеми найбільше турбують?
– Найбільшою проблемою для наших сіл залишаються дороги. Скажімо, дорога через Хоробрів та Угринів належить Службі автомобільних доріг Львівщини, а не сільській раді. Вона в жахливому стані. Не можу пригадати, коли її ремонтували. Тут є такі відтинки, де годі проїхати, а сільська рада не має права їх ремонтувати, навіть коли знайшла б на це кошти.
Не краща ситуація з комунальними дорогами. З чотирьох сіл сільської ради жодна вулиця, за винятком однієї (200 м), ніколи не була заасфальтована. Правда в цьому році з обласного бюджету виділили 40 тисяч гривень для ремонту вулиці Садової в Хороброві. Однак сподіваємося, що ця ситуація скоро зміниться на краще. Село Угринів за 700 метрів від кордону з Республікою Польща. Таке місцезнаходження дало нам можливість взяти участь у міжнародному проекті по будівництву комунальних доріг. Хоробрівська сільська рада спільно з польськими сусідами працює над спільним проектом. Якщо нам вдасться виграти його, то чотири вулиці в с. Угринів (Зелена, Українська, Майданна і Федорівська) заасфальтуємо за кошти Євросоюзу (90 відсотків) і 10 з місцевого бюджету.
– В останні роки на Сокальщині демографічна ситуація невтішна. А як у Вас?
– З січня по 10 жовтня народилося 10 немовлят, одружилося 7 осіб, померло 9. Проживає 16 багатодітних сімей, в яких виховується 51 дитина, та 70 молодих сімей до 35 років, у них підростає 111 дітей. Ці хлопчики та дівчатка майбутнє наших сіл. І ми хочемо, щоб їм жилося в рідному селі комфортно та весело. До 545річчя Хороброва провели акцію, під час якої діти започаткували добру традицію садити дерева на великі свята і посадили 115 кленів.
– З якими проблемами люди найчастіше звертаються до Вас?
– Спектр проблем дуже різноманітний. В основному, люди йдуть до сільради за послугами: то довідку отримати, то якийсь документ, то питання землекористування вирішити. І, звичайно, приходять з наболілими проблемами. Та селяни звичні до них, звикли і долати їх самотужки. У нас ще не було випадку, щоб людина прийшла і пішла з нічим.
– Пане Володимире, чи є, на Вашу думку, якісь головні засади успішної діяльності сільського голови?
– Я весь час знаходжуся в пошуку. Та одне можу сказати напевно: насамперед, треба жити інтересами громади, сприймати їх не лише розумом, а й душею. До людей необхідно прислуховуватися, не можна відриватися від громади. Бо наше покликання допомагати людям. А справ щодня вистачає, над вирішенням назрілих проблем буду трудитися і далі. Робити добро людям, щодня і без вагань, і не тільки сьогодні, а й весь період наданих мені з депутатами повноважень це моє життєве кредо.
Розмову вела Любов ПУЗИЧ.