Тудорковицьким сільським головою уже сьомий рік працює Іван ЧЕРНІЄВСЬКИЙ (на знімку). Ця посада дуже відповідальна і кого, як не його, хвилює доля територіальної громади в цілому, і кожного громадянина зокрема. Проблем у сільського голови вистачає, та найважливіша газифікація сіл сільської ради. Як господарюється Івану Чернієвському, про це наша розмова.
– Іване Володимировичу, Ви уже сьомий рік працюєте сільським війтом. Чи можете похвалитися якимись здобутками?
– Коли мене вперше обрали сільським головою, планів і задумів було чимало, дещо вже вдалось зробити, а щось через певні обставини виконати не вдалось. До сільської ради належить п’ять населених пунктів: Старгород, Войславичі, Тудорковичі, Шихтори, Пісочне. За роки мого головування з підтримкою районної влади ми поремонтували дахи Народних домів сіл Тудорковичі та Войславичі, зробили капітальний ремонт школи у Войславичах, профінансували проведення відвідних стічних каналів у селах Тудорковичі та Войславичі. Ось нещодавно відкрили Народний дім у Пісочному, тепер жителі цього села мають свій осередок культури. Не можу не згадати і те, що наша сільська рада стала лауреатом проекту "Україна: від краю до краю. Місцеве самоврядування". Однак вважаю, що це не мої особисті досягнення, а сільської громади вцілому. Тішить те, що жителі сіл бачать мою роботу, бо на останніх виборах за мене віддали голоси 70 відсотків виборців.
– Над розв’язанням яких проблем працюєте нині?
– Найбільшою проблемою усіх сіл сільської ради є відсутність газифікації. Саме тому наші села старіють, молодь не хоче тут залишатися, а старше покоління відходить у вічність, вже пустує 82 хати. Навіть не можемо створити футбольну команду, бо немає потрібної кількості юнаків. Протягом усього часу намагаюся якось розв’язати проблему газифікації. Спочатку виготовили документацію, а уже найближчим часом розпочнемо прокладати газопровід від Теляжа до Войславич, а далі – селом. Думаю, коли в оселях мешканців села з’явиться голубий вогник, побутові умови покращаться. Бо нині люди мусять запасатися дровами чи вугіллям, аби мати тепло в оселях. А ще сподіваюся, що газифікація в певній мірі вплине на демографічну ситуацію, бо молоді буде комфортно жити, і вони створюватимуть сім’ї. А ще разом із депутатським корпусом працюємо над тим, щоб залучати до співпраці підприємців. Нині, на жаль, крім торгівлі, на території сільської ради ніхто підприємництвом не займається. Хочеться, щоб в нас відкрили перукарню, ательє з пошиття одягу, ремонту взуття, приміщення в нас є, були б тільки охочі працювати.
– Попри таку невтішну ситуацію, ще є люди, які хочуть будуватися на селі?
– Вісімнадцять сімей у селі Пісочне і чотири у Шихторах виготовляють Державні акти на родові маєтки. Кожному забудовнику надається 1 га землі, де він може вести господарство, садити сад, город. Це переважно мешканці Червонограда, Нововолинська, Львова, які хочуть тут жити, створювати родини і господарювати. Це нас тішить, бо буде розвиток села, зміниться інфраструктура. Сільська рада ще має вільні земельні ділянки під забудову та для ведення особистого селянського господарства і готова їх надавати бажаючим. Є люди, які не покидають село, а живуть тут цілими родинами. Ось, наприклад, Ганна та Мирон Лавріви виховали дев’ятьох дітей і майже усі одружилися і створили уже свої сім’ї у Тудорковичах. За такими людьми майбутнє нашого села.
– Бачу, у селах Тудорковицької сільської ради, порівняно з іншими, ще досить добрі дороги…
– Справді, дивлячись на дороги Сокальщини, своїми ми ще можемо пишатися. Постійно приділяємо увагу дорогам, сільській раді в цьому питанні допомагали ПАФ "Войславичі" та ПП "Агрофірма ім. Б. Хмельницького". Ремонтуємо те, що нам під силу, не сподіваючись на будьчию допомогу. За той мізер коштів, який виділяють на ремонт доріг, стараємось підтримувати їх у більшменш нормальному стані. Нещодавно рішенням сесії всі внутрішні господарські дороги, які були на балансі двох агроформувань, прийняті на баланс сільської ради. Загальна їх протяжність 21 км. Є надія, що буде державне фінансування. Ремонтувати ми вміємо, знаємо як, де, що можна придбати, аби були кошти.
– На території сільської ради функціонує два потужних агроформування – ПАФ "Войславичі" і ПП "Агрофірма ім. Богдана Хмельницького". Думаю, їх керівники теж Вам допомагають у роботі?
– Так, я тішуся, що у наших селах ще функціонують такі потужні сільськогосподарські агроформування. Обидва керівники, і Ігор Сметана, і Володимир Шмигельський, як мають можливість, завжди долучаються до справ громади. Вони допомагають у ремонті доріг, виділяють кошти на ремонт шкіл, дитсадка, є меценатами різноманітних урочистостей з нагоди Дня незалежності, свята села та ін. Але найголовніше, що завдяки життєдіяльності цих господарств, місцеві мешканці мають роботу і стабільну заробітну плату, а це нині немало значить.
– А чи часто до Вас приходять селяни з приводу якихось особистих питань?
– Не скажу, що дуже часто. В основному люди йдуть до сільради за послугами: то довідку отримати, то якийсь документ, то питання землекористування вирішити. А щоб зі скаргами чи проханнями то рідко. Селяни звичні до проблем (їх у селі вистачає), звикли і долати їх самотужки. Та коли людина приходить з якоюсь важливою проблемою, стараємось допомогти, шукаємо шляхи вирішення, не залишаємо громадян наодинці зі своїми проблемами, бо люди мають до нас довіру, головне її не втратити і не розчарувати сільську громаду.
Розмову вела Ольга РОМАНЮК.
Фото автора.