У Космачі було розташовано дев’ятнадцять сотень УПА.
УПА з командиром Мирославом Симчичем із позивним “Кривоніс” провела складну операцію під Космачем, або як тоді її називали “бандерівська столиця”. Про цей бій пишуть навіть американські науковці. Тоді молодим хлопцям вдалося перемогти значну силу ворога, знищити каральний загін, який би не лише повбивав упівців, але й мирних гуцулів.
Сотня УПА чисельністю 220 бійці, яка під командою сотенного Мирослава Симчича, боєм ліквідувала елітний підрозділ НКВД, що під командуванням генерал-майора Миколи Дергачова прямувала на каральну операцію в район села Космач. Всього за матеріалами справи, яку вели проти сотенного, було встановлено, що в тому бою загинуло 386 енкаведистів, а ще 50 померло від важких ран у шпиталях Коломиї та Івано-Франківська.
Більшовики тричі пробували напасти на Космач, зруйнувати військову базу УПА, але за всі ці три рази українці не дали можливості доступитись до Космача. Наступного разу зорганізували велику силу, яку направили на знищення Космача, як української бази.
Українські військові вирішили влаштувати засідку більшовикам. Їхній розвідці не вдалося попередити про небезпеку зі сторонни УПА, адже напад почали готувати за годину до прибуття російської сили.
Українським повстанцям пощастило і з місцем, і з часом. Метрові кучугури снігу, в яких Симчич з побратимами заховалися, та міст за шість кілометрів від Космача (село Рушір). Там вони оточили більшовиків у трикутник і підірвали усі машин из солдатами, зброєю, а найголовніше з генерал-майором Дергачовим, який мав стосунок до примусової депортації кримських татар.