Той хто створив для нас диво.
До кінця ХІХ століття чисельна українська громада Сокаля не мала свого парафіяльного храму – на той час у містечку діяло дві невеличкі греко-католицькі церковці.
Тож уже на початку нового ХХ сторіччя з ініціативи отця Олександра Зубрицького, підтриманого місцевим парохом о. Миколаєм Роздільським та парафіянами Сокаля, було вирішено збудувати в місті величний греко-католицький храм. Справу ініціаторів продовжив і новий сокальський парох, о. Орест Чехович, а пізніше і отці Микола Кишкевич і Василь Левицький. За часів отця Чеховича парафія придбала за 15 тисяч крон земельну ділянку у центрі міста, на вулиці Львівській. А будівництво церкви довірили найпрестижнішому на той час українському будівничому храмових споруд Василеві Нагірному.
12 січня 1848 р. народився Василь Нагірний – видатний український, галицький архітектор та громадський діяч. Засновник західноукраїнського кооперативного руху. «Творець храмів і духу». Автор кілька сотень церков, каплиць, громадських та приватних будівлель, які є окрасою міст і сіл Галичини, Волині, Закерзоння.
Фактично перший зробив спробу на професійному рівні створити оригінальну форму української сакральної споруди, виконавши їх у неовізантійському стилі.
Батько відомого архітектора Євгена Нагірного, прадід видатної американської співачки Квітки Цісик.
Народився у с. Гірному біля Стрия в сім’ї господарів. Рано втратив маму і батька. Навчався в Стрию, Львові, сам оплачуючи навчання. Вступив як слухач до «Технічної академії» у Львові, де став членом товариств «Академічний кружок» (1870).
Заощадивши трохи грошей із заробітків, вивчився в політехніці Цюриха в Швейцарії (1871-75). Працював у бюро професора Штадлєра. Повернувся до Львова (1882), взявся до проектування церков. Виготовив проекти для сотні церков, вісімдесят три з яких муровані, всього за його проектами побудовано більш як 200 церков. За період творчості архітектора (1882-18) – кожна четверта церква у Галичині, була побудована за його проектом. Засновник Товариства «Народна Торгівля», товариства руських ремісників «Зоря», «Дністер», «Сокіл», «Народна Гостиниця».
Був одним із співзасновників Української ремісничої бурси. Головний редактор газети «Батьківщина». Разом з Іваном Трушем, Михайлом Грушевським та Юліаном Панькевичем засновує «Товариство для розвою руської штуки» (1898). Голова товариства українських робітників «Сила» (1907). Член Української народної трудової партії.
Помер 25 лютого 1921 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
матеріал підготував Юрій Корінь