Site icon Голос Сокальщини – новини Сокаля, Шептицького

З історії культурно-освітнього товариства “Просвіта”: в 1927 році на Сокальщині було 40 бібліотек, які налічували 5568 книжок

Стенятин. Аматорський Гурток при читальні «Просвіта»у Стенятині. Світлина 20ті-30ті роки хх століття. Світлина надана Юрій Корінь

Стенятин. Аматорський Гурток при читальні «Просвіта»у Стенятині. Світлина 20ті-30ті роки хх століття. Світлина надана Юрій Корінь

В грудні 1868 р. у Львові була заснована культурно-освітня організація «Про­світа», що проіснувала з другої половини минулого століття до кінця 30-х ро­ків нинішнього століття

В Державному архіві Львівської області зберіга­ються документи про реєст­рацію філій товариства «Просвіта», їх діяльність. В науковій бібліотеці архіву можна познайомитися з ілюстрованими календарями, виданими товарист­вом, звітами організації.

Український народ завж­ди мав великий потяг до освіти. Ця любов до науки і освіти пробивається крізь усю історію України — від її найдавніших до найновіших часів. У науці й освіті український народ шукав помочі й насолоди, горнувся до неї і серед най­більшого свого розвитку і в часи тяжких лихоліть. Ко­жен, хто знає історію українського народу, знає скільки труднощів було по­долано в ім’я науки і ос­віти.

Коли в окупувала в 1772 році Австрія окупувала Галичину, український народ був в страш­ному культурному занедбан­ню. Колишня українська шляхта перейшла на римо- католицизм, міщанство – в силу обставин, також від­цуралося простого народу. При українській народнос­ті лишилися лише священ­ники (уряд давав їм змо­гу прожиття) та неграмотна селянська маса.

Тяжке політичне, соціа­льне становище народу сприяло згуртуванню його навколо культурно-освіт­ніх товариств, зокрема то­вариства «Просвіта»

Діяльність «Просвіти» опиралася на статут, який не був один і той самий від дня заснування. Він зміню­вався в міру потреби і роз­витку товариства. Органі­зація «Просвіта» була зас­нована «народовольцями» з метою поширення освіти серед народу. Товариство видавало твори українсь­ких письменників, шкільні підручники, популярні брошури, газети, відзиви. При товаристві засновані біб­ліотеки та українські му­зеї, воно також займалося концертною діяльністю.

Культурне і суспільне жит­тя галицьких українців з року на рік міцніло і роз­росталося Так, у 1873 ро­ці за почином членів това­риства «Просвіта» було за­сноване «Літературно-наукове товариство ім. Шевчен­ка». У 1881 ропі виникло «Українське Педагогічне товариство».

У 1891 році товариство «Просвіта» розширило свою діяльність з чисто освітньої на освітньо-економічну і стало найсильнішим українським товариством у краю. У містах і селах виникають філії «Просвіти», ростуть десятками, а згодом і сот­нями читальні, які гурту­ють тисячі членів товарист­ва.

В 1898 році «Просвіта» дала почин до великої на­ціональної маніфестації з нагоди 50-річчя скасування панщини в Галичині. Щоб усвідомити народ про важ­ливість знесення панщини було видано окремі книж­ки: «У п’ятдесяту річницю знесення панщини і відродження Галицької Русі» та «Панщина і її скасуван­ня в 1848 році», написану І. Франком. Ці книги були розіслані всім читальням «Просвіти».

На 1913 рік у Львівсько­му воєводстві нараховува­лося 2649 читалень, які про­водили змістовну освітньо- виховну роботу. В 1913 ро­ці разом з Науковим това­риством ім. Шевченка «Про­світа» заініціювала ювілей 40-річної письменницької праці Івана Франка, якого іменувала своїм почесним членом.

В 1914 році товариство «Просвіта» закликало не лише свій край, але й усіх українців на цілому світі відсвяткувати 100-літні ро­ковини від дня народження Т. Г. Шевченка. Вирішено було, то ювілей тривати­ме цілий 1914 рік.

Воєнні події 1914—1920 років негативно позначилися на діяльності «Прос­віти». Багато її читалень та осередків було знищено, в післявоєнний період була поновлена діяльність товариства, число читалень зросло  на 65 – їх стало 2934. Звіти товариства «Просвіта» дають змогу прослідку вати за відновленням і роз витком освітньо-виховної роботи в кожному з повітів Львівського воєводства.

Так, наприклад, в Сокальському повіті у 1925 році нараховувалося 48 читалень, 15 аматорських гуртків, 9 хорів, 20 читальних домів і три в стадії будівництва. Уладжено 52 виставки, 34 відчити і 3 концерти. В бібліотеках читалень було 2765 книжок Членів чи­талень — 1984 чоловік. На 1926 рік було 54 читальні, злюстровано 38 читальних бібліотек. Читальня в Нисмичах мала 400 книжок, в Рожджалові – 361, в Конотопах – 316 книжок. В 1927 році на Сокальщині вже було 40 бібліотек, які налічували 5568 книжок, ді­яло 36 аматорських гуртків, уладжено 327 вистав, 28 концертів, 41 виклад.

Статистичні дані за 1935 рік говорять, що на кінець 1935 року у Львівському воєводстві читальні товариства «Просвіта» налічували в собі 275324 активних членів, між ними 205981 чоловіків і 65714 жінок ві­ком від 14 до 35 років.

Почесними членами то­вариства були: письменник Іван Нечуй-Левицький, ком­позитор Микола Лисенко, письменник, вчений і на­родний діяч Іван Франко, поет Юрій Федькович, поет і драматург Михайло Старицький…

За роки свого існування «Просвіта» об’єднувала ук­раїнське громадянство на своїх і чужих землях в одну міцну сім’ю.

О.Бєлік – 4 січня 1990 року

світлини до матеріалу надав

Exit mobile version