Прочитав у №30 часопису "Голос з-над Бугу" публікацію "На Львівщині демонтують написи, які принижують честь вояків УПА". З такою проблемо у селі Сілець свпорались ще на початку дев`яностих років минулого століття.
У 1990 році я звернувся до своїх односельців через газету "Голос з-над Бугу", щоб здемонтували пам`ятник "кату" Феліксу Дзержинському, який стояв біля будинку, де розміщувалася колгоспна контора. Що й було зроблено. Згодом односельці почали висловлювати своє невдоволення проти антиукраїнського напису "Вічна слава односельчанам, які загинули від рук буржуазних націоналістів", який був викарбуваний на пам`ятнику неподалік центрального перехрестя села, біля автозаправної станції. Мені самому довелось замінити цей напис, бо добре відома справжня причина його спорудження й історія тих людей, прізвища яких написали на пам`ятнику. Тому замінив його на такий напис "Односельчани, які загинули", а люди в селі знають хто від чиїх рук і за що відійшов у вічність. Там є прізвища односельців, котрі загинули від куль енкаведистів, які перевтілилися на вояків УПА, є ні в чому не винні, з якими звели порахунки свої, під маркою боротьби за Україну; є мародери, яких попереджали не грабувати людей у формі вояків УПА, але вони продовжували займатися "чорною" справою і їх знешкодили; є й такі, кого вбили німці; і останні – ті, які заслужили, щоб їхні імена були вписані на цьому пам`ятнику.
Згодом згідно з рішенням сесії сільської ради здемонтували скульптуру енкаведиста, яка оплакувала "юдів" нашого села, а пам`ятник зберегли для нащадків, щоб знали історію.
Іван ТУРКО, житель с. Сілець.