На позачерговій сесії Жвирківської селищної ради розглядали питання: про відхилення намірів Української компанії з переробки відходів щодо реконструкції асфальтного заводу, на якій були присутні представники органів місцевого самоврядування, представники інвестора та чимало жителів селища.
Як стверджують інвестори, вони мають намір створити асфальтний завод, з переробки промислових відходів з метою виробництва цинкових та мідних концентратів.
Жителі селища Жвирка вкрай стурбовані інформацією про будівництво екологічно небезпечного підприємства поблизу їхніх помешкань, адже представники "Української компанії з переробки відходів" уже вкотре намагаються отримати позитивне рішення Жвирківської селищної ради для розгортання своєї діяльності на її території.
Спостерігаючи за тим, що відбувалося на сесії, дивує пасивна поведінка голови Жвирківської селищної ради Івана Кошлая, який сам проживає в цьому селищі. Під час дебатів громади з інвесторами, пан голова зайняв нейтральну позицію та відмовчувався, бо як висловився перед початком сесії: "Я не на тій, і не на іншій стороні". Пане голово, хіба так відстоюють інтереси громади? Яка ціна мовчання? Невже Вам байдужа доля селища Жвирка, де живуть Ваші діти?
Сам технологічний процес переробки промислових відходів і виробництво цинкових та мідних концентратів, які планують запровадити інвестори, передбачають викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а, як відомо, рівень забруднення атмосферного повітря і ґрунтів є одним з головних факторів великого ризику для здоров'я населення.
Доведено прямий зв'язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров'я, а також ростом хронічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів та хвороби дихальних шляхів. Забруднення повітря негативно впливає на генетику людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених і ослаблених дітей.
Ганебним залишається ще й той факт, що селищний голова І. Кошлай про намір ТОВ "Українська компанія по переробці відходів" знав, але про це не сповістив громаду селища, не організував громадські слухання з цього питання. Що відбувається у селищній раді, громаді доводиться дізнаватися від окремих депутатів, про скликання сесій та проекти рішень селищна рада не інформує.
Так, 7 листопада, після довгих обговорювань, депутати, прислухавшись до думки громади, проголосували за відхилення наміру інвестора, який хоче розгорнути шкідливе виробництво у селищі, і з цього приводу варто висловити щиру подяку депутатам Жвирківської селищної ради Вікторії Канчузі, Оксані Кравчук, депутату Сокальської районної ради Ірині Здерці, а також мешканцям смт. Жвирка Надії Іванойко, Тетяні Свідерській, Роману Цьоху, Галині Волковій та Богданові Гудку, які переконливо відстоювали позицію громади, а також всім жителям селища Жвирка Сокальського району, які знайшли можливість прийти цього дня до селищної ради, підтримати депутатів і висловити свій протест.
Своїм завзяттям та наполегливістю жителі нашого селища не допустили шкідливого виробництва на нашій території.
Проте є сумніви, що інвестори відмовляться від свого наміру, тому закликаю всіх небайдужих людей, екологів, політиків і журналістів долучитися до з'ясування цієї проблеми. Також хочу наголосити і нагадати окремим посадовим особам, що екологічна безпека є складовою національної безпеки нашої держави.
Тетяна ГНАТИШИН,
жителька селища Жвирка.