Зрештою, це не життя, а виживання. Та нічого, ми ще живі і нам неоднаково, як писав •Тарас Шевченко, в якій країні живемо, що діється навкруг, яке буде наше завтра. Що залишимо нащадкам борги, смітники, ями на дорогах, хворих старших людей, яких потрібно доглядати. А коли ж їм жити, любити, чий рід продовжувати, що передавати своїм дітям?
Вклад Тараса Шевченка в нашу культуру неоціненний. Чим більше йому забороняли любити і писати про Україну, тим більше він любив її і ще ненароджених її дітей. Чому ми не дякуємо Отцю Небесному за те, що живемо на цій благодатній землі. "На", сказав Творець і віддав нам щедрою рукою цей куточок земного раю. А ми, невдячні, перетворюємо його у сміттєзвалище. До чого ж ми збайдужіли до всього живого, бо коли люблять, то не зрікаються. Значить, не навчились ми любити ні себе, ні краю свого, ні ближнього свого.
Повчитись цьому можемо у своїх найближчих сусідів. В Польщі мені доводилось бувати ще за президентства Л. Кучми. Ви не повірите, як люблять ці люди свою землю, свою державу. Для них це святе, як для віруючої людини Господь. Поляки є глибоко віруючі, вони не зреклися своєї віри, як ми, не прийняли тої комуни, де одні працювали, а інші наживалися з їх праці. Тому то в них і справи йдуть добре. І живуть так, як можуть собі дозволити. Ми ж не розуміємо, чому наші бажання не такі як наші можливості. Почули у сусідів слово "пан" і собі панами захотіли стати. Та хто ж може себе паном вважати в такій бідній країні! Зреклися віри, держава не визнає ні церкви, ні ролі релігійного виховання. Народ сам по собі, влада недоторкані особи, які явно не волю народу виконують, самі у себе крадуть і не мають майбутнього.
Були часи, коли нам забороняли у церкву ходити, Біблію не друкували, не вчили ми Божих законів у школі, але нас вдома батьки, бабусі навчали своїм прикладом, ставленням до людей. Ми допомагали старшим, знали і виконували свої обов’язки, дружили з книгою, самі навчались та іншим допомагали. Такої духовної бідності, як нині, ще світ не бачив. Що дивимось по телевізору, що слухаємо по радіо ні в які рамки не вкладається. Гляньте, які бідні продюсери, що в одних трусах випускають на сцену співаків. Діти зі шкільної лавки вже п’ють пиво та інші спиртні напої. Хто ж у них народиться, якщо алкоголь в крові з неповноліття. Щоб мали насаджувати сади для майбутніх поколінь, робити рай на землі, то смітимо, вирубуємо, знищуємо все, що тільки можна. Хто цього навчив? Хто посіяв зерна розбрату і зневіри? Тарас Шевченко писав правду про наш народ, показуючи всі наші пороки, і навіть нагадував, що потрібно покаятись. Вивчати Біблію, закони Божі. Якщо будете їх притримуватись, то тоді і людьми станете. А то плачете, що у світі за людей нас не мають. То ж вдіньтеся у "нову одіж" як пише Біблія, нагодуйте голодних, убогих одягніть, дайте духовну їжу тому, хто потребує.
Ярослава ОСТРОВСЬКА,
с. Тартаків.