Сьогодні перед Львівською міською радою відкрили першу частину фототрилогії – протидії домашньому насильству «ВІДЧУЙ — наскільки мені боляче». На світлинах відтворені життєві історії людей, які постраждали від насильства. Це спільний проєкт Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і львівської фотографині Зої Мельнійчук.
Про це повідомили у Львівській міській раді.
Фотовиставка — це 8 життєвих ситуацій домашнього насильства, від яких щодня потерпають чоловіки та жінки. На 8 світлинах зображено 4 види домашнього насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне. Кожен з видів домашнього насильства у фотопроєкті – поділений за гендером, тобто до кожного — по два фото: на одному з них зображено насильство над чоловіком, на іншому — насильство над жінкою.
фото: Олександр Мазуренко
«Ці фотографії – реальні історії людей, які є клієнтами нашого центру, і людей, які зголосилися брати участь в фотопроекті. Це люди, які відгукнулись відтворити свою життєву історію. Основна мета — щоб люди, які побачать ці фото, змогли сказати насильству «ні!», вміли протистояти.
За минулий рік маємо понад тисячу офіційних звернень щодо насильства, цього року — вже 600 звернень. Але ця статистика не є правдивою — цю цифру треба помножити на сто, а може й на тисячу: кожна людина, з якою ми спілкувалися, чи колись чи зараз, потерпала від насильства. Є люди, які можуть про це заявити, а є люди, які потерпають і мовчать — це діти і літні люди. Саме тому ми не присвячували цю виставку до якихось днів протидії насильству чи акцій — ми зробили її у звичайний день, щоб показати, що це відбувається щосекунди, щохвилини.
фото: Олександр Мазуренко
Незабаром місто відкриває притулок для жінок, що потерпіли від насильства. Саме місто, не громадські організації. Ми дуже активно до того йшли. Тема серйозна, вона потребує великої подальшої праці і залучення небайдужих людей та професіоналів — поліції, освіти, медицини і всіх дотичних структур”, — розповіла Алла Горбач, директорка Львівського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Відтворити справжні емоції людей під час фотозйомок було надзвичайно важко — і морально, і психологічно, — зауважила фотографиня Зоя Мельнійчук.
фото: Олександр Мазуренко
«Моє завдання було показати справжні емоції людей, які пережили цю ситуацію насильства у сім’ї. Було важливо підібрати небайдужих людей — не моделей, а просто людей, які показали це. Фотосесія тривала 6 годин — дуже важко було передати справжні емоції.
Деякі з цих людей справді переживали це, тому для них це було не важко. Іншим треба було показувати деякі ситуації. Це морально і емоційно дуже важко.
Всі історії – важкі і дуже важливі. Ці фото про те, що не можна мовчати — треба казати рідним, звертатися в соціальні служби, в поліцію, розповідати друзям”, — зазначила в коментарі Зоя Мельнійчук, фотографиня.
Організатори зазначають, що цей фотопроєкт акцентує на тому, що у Львові працює Мобільна бригада, яка надає безкоштовну допомогу людям, які постраждали від домашнього насильства. Гаряча лінія Мобільної бригади Львівського міського центру соціальних служб: 0−800−307−305 (усі дзвінки безкоштовні).
«Ми заснували минулого року Мобільну бригаду протидії домашньому насильству, яка виїжджає за будь-яким викликом. Тобто людина може зателефонувати за номером 0−800−307−305, і професійні психологи нададуть першу підтримку і скоординують подальші дії. Мобільна бригада реагує миттєво, а якщо люди відмовляються від цієї допомоги, можна звернутися на вул. Театральну, 10, де ми працюємо. Ми говоримо про те, що протидія є, і що залишиться між нами. Дуже важливо, щоб люди не толерували насильство, — а ми їм гарантуємо конфіденційність: тобто їхня історія залишається між нами», — додала Алла Горбач, директорка Львівського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
відео: Андрій Андрух