Сокальщина зачаровує своїми неповторними архітектурно-історичними пам’ятками та краєвидами. Образно кажучи, кожен її населений пункт це дорогоцінне намисто, де кожна перлина виграє розмаїттям барв, особливо наші святині церкви.
…Минають роки, а церкви, як і колись, служать громаді, у будні та свята відкривають свої двері для віруючих. Однак час, природні явища та інші суб’єктивні чинники впливають на старовинні будівлі. І вони руйнуються. В останні роки відбулася реконструкція багатьох культових споруд, це призвело до порушення правил пожежної безпеки і, що найгірше, вони втратили свою історикоархітектурну цінність. Як запобігти цьому надалі та не втратити те, що залишилося? Саме ці наболілі питання стали предметом розмови під час семінару "Проблеми і збереження історикокультурної спадщини на Сокальщині", який відбувся з ініціативи депутата обласної ради, директора Сокальської регіональної агенції Ганни Костюк. На нього запросили священнослужителів району, представників місцевої влади та самоврядування.
Відкрила семінар директор Агенції регіонального розвитку, депутат Львівської обласної ради Ганна Костюк, яка відзначила, що актуальною на сьогодні є тема збереження історикокультурної спадщини Сокальщини. За півроку на території Львівщини згоріли три церкви і дві з них у нашому районі.
"Ми разом повинні зробити все, аби зберегти ті пам"ятки, які лишили нам наші предки. Бо дорога до церкви витоптана нашими батьками та дідами. Для кожної громади є цінними ікони у храмі, перед якими просили здоров"я для нас наші батьки. Ми проводили огляд тих місць, де згоріли церкви, боляче дивитися, як плакали старші жінки на згарищах. Вони розуміють, що не має і скоро не буде духовного місця, де зможуть одружити, похрестити дітей чи відправити в останню дорогу своїх рідних це насправді страшно", сказала Ганна Костюк.
На семінар приїхали львівські фахівці: заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Андрій Левик, голова комісії з питань культури, історикокультурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради Орест Шейка та науковці доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ "Львівська політехніка" Оксана Бойко, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у Львові та Львівській області Андрій Салюк.
Гості перед семінаром побували у селі Стремінь, на місці дерев’яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці, пам’ятки архітектури XIX століття, яка згоріла у серпні цього року. Тут зустрілися із місцевими мешканцями та сільським головою. Ось що сказали:
Орест ШЕЙКА, голова комісії з питань культури, історикокультурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради:
– Дякую за таку зустріч, яка дозволить нам обмінятися думками, почути рекомендації спеціалістів та визначитися, як працювати далі аби зберегти церкви, що є нашим історикокультурним надбанням. Старовинні храми це те, що залишилося нам від наших батьків та пращурів. Нині багато мовиться про роботу щодо збереження дерев’яної сакральної спадщини церков Західної України та Львівщини. Зокрема, в цьому році готується подання до ЮНЕСКО, яке 28 листопада розглядатимуть у Парижі, про надання вісьмом церквам на території України та стільком же на колишніх українських етнічних землях, які є на території Польщі, статусу пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО. Над цим працюють українські та польські науковці.
Оксана БОЙКО, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ "Львівська політехніка":
– Нещодавно, проїхавши по Україні, побачила сумні реалії… Наші духовні святині в жахливому стані. На жаль, за 20 років незалежності держави ми нічого не зробили аби вберегти архітектурні та культурні пам’ятки. І, як наслідок, втратили дуже багато з них. Однак тепер казати, що люди робили щось не так, ми не маємо права, бо ті на власний розсуд рятували, як могли, кожну пам’ятку. Приїжджаєш у село і бачиш стоїть гарна церковця, але дух втрачений. Що таке дух? Це не просто форма бані, це, в першу чергу, намоленість самого місця, бо там довго молилися наші предки. Це є ті дерева, ті доріжки, та огорожа… Нині уже замість кам’яного муру бетоновані плити, замість стежинки плити, які не притаманні для села. Замість української бані з’являється російська. Люди на зауваження знизують плечима, мовляв, тут колись була російська церква. Це неправда. Це нам хтось сказав, що наша історія інша. Але ми – українці і мусимо думати. Заходимо до церкви, де прекрасний іконостас, але хтось уже захотів його поновити, і не завжди це виходить на добре.
…В одному селі позрізали біля церкви старі липи. Ми не раз говорили, що колись ці дерева садили аби відтягнути вологу від будівлі. Їх тепер зрізали і храми почали сиріти. Але ці дерева – також історія, вони є той самий дух епохи. Ми маємо лікувати дерево. Ми їздимо в Європу – бачимо як європейці шанують свою культуру, вони з любов’ю відносяться до природного матеріалу, бо дерев’яна церква це є дерево. Мурована теж має свій вигляд і має бути з природного матеріалу. Зайдеш туди і бачиш притаманний їм вигляд. Зате теперішній краєвид наших церков – щось незрозуміле, він спотворений. Це наслідок 20літнього хаосу.
Андрій САЛЮК, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у Львові та Львівській області:
– Дехто заперечить, що церква не музей. Але це значно більше. Це місце духовності, корінь нашого життя, нашого єства. І якщо ми до неї підходимо як до стодоли: зогнила дошка, значить її потрібно поміняти, то у цьому наш великий гріх. У кожній церкві є священик, і його обов’язок виховувати свою паству. Це величезна праця. Священики хранителі духовної та культурної спадщини. Що отці найбільше бережуть? Заповідь святого причастя це теж є спадщина, бо Христос заповідав зберігати і цю традицію передавати наступним поколінням. Чому цю нематеріальну спадщину зберігаємо, а матеріальну, яка збудована важким потом і кров"ю наших батьків та дідів, ні? Ми до неї ставимося легковажно. Збереження церкви повинно відбуватися, як і лікування хворого, під одним гаслом: "не нашкодити".
Причин руйнування церков є не так багато. Це вода, вогонь, біологічні шкідники, вплив людини. Запобігти першій причині можна якщо подбати як належить про водовідведення та відвести воду за декілька метрів від церкви. Для цього треба зробити планування, щоб був ухил від храму. Аби убезпечити старовинну будівлю від вогню треба подбати про громовідвід, пильнувати за свічками та справністю електричних приладів. Найкраще буде, якщо електрику підключатимуть кваліфіковані спеціалісти.
Біологічні шкідники – це пластикова вагонка, яка тільки псує зовнішній вигляд і створює мікроклімат, де розвивається пліснява, грибок, жуки, які їдять дерево. До того ж це стає однією з причин, чому згоріла ця пам’ятка архітектури.
Андрій ЛЕВИК, заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської обласної держадміністрації:
– Наша установа відповідає за охорону і збереження архітектурної спадщини. Якщо виникає питання щодо проведення будьяких робіт на об’єктах, які є пам’ятниками чи нововиявленими пам’ятками, треба звертатися в інститут "Укрпроектреставрація" чи на кафедру реставрації "Львівської політехніки", в управління охорони культурної спадщини. Вони допоможуть знайти фахівців, виготовити проектну документацію та отримати погодження, бо будьякі роботи в церкві, всередині, а також в її охоронній зоні та навколо, повинні бути погоджені з органом охорони культурної спадщини. Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної держадміністрації також визначає, якого рівня є та чи інша пам"ятка архітектури.
На жаль, часто реставрацію у храмах проводять некваліфіковані майстри не фахівці у даній сфері, що наносить непоправної шкоди. Вважаю, що на часі відродити школу майстрів і цехів, які були в Україні й займалися деревом, металом. Це нелегко, бо вони десятиліттями були не затребувані, а старовинні ремесла забуті. Маємо пам"ятати, що це наша духовна та культурна спадщина. Недаремно, кращі її зразки це вісім церков, які, до речі, є на наших теренах, пропонують внести в список пам"яток ЮНЕСКО.
…На Сокальщині на обліку є 24 пам"ятки історії, 10 монументального мистецтва, 31 пам"ятка археології, 63 пам"ятки архітектури, в тому числі, дерев"яні церкви. Белз, Угнів, Великі Мости, Сокаль занесені до переліку історичних населених місць України, які самі по собі є цінністю. Із Сокальським районом може позмагатися лише Жовківський та Яворівський. Це ваші перлини, за які ви маєте дбати.
Згідно з ухвалою сесії Львівської обласної ради всі сакральні будівлі, побудовані до Другої світової війни, занесені як нововиявлені пам"ятки.
Андрій Левик також підкреслив, що згідно зі статтями 31, 32 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування повинні займатися охороною та реставрацією пам"яток. Львівська обласна рада приділяє велику увагу охороні, реставрації та збереженню сакральних пам"яток і виділяє чимало коштів на це. Зокрема, в області діє регіональна програма збереження архітектурної спадщини, одною з її підпрограм є збереження дерев"яної сакральної архітектури. Це передбачає інвентаризацію, паспортизацію, обробку протипожежними засобами, встановлення пожежної та звукової сигналізації, виготовлення проектів містобудування та землеустрою тощо… Заплановано реставрувати чимало об"єктів, однак поки що є проблема з фінансуванням цих робіт.
Мирослава Баралус, начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури РДА:
– Ми щоразу черпаємо щось нове з таких зустрічей та семінарів. Та, основне, що потрібно це бажання працювати і усвідомлення того, що церкви є наша історична та архітектурна спадщина. Кожен з нас окремо нічого не зробить і не досягне, якщо не координуватиме спільні дії. Окрім тих пам’яток, які були названі, кількісно у нас є ще 85 пам’яток нововиявлених, які подані для визнання.
На Сокальщині уже декілька років успішно функціонує Белзький державний історикокультурний заповідник, який дбає про збереження пам’яток району. На його балансі багато архітектурних пам’яток Белза, костели в Угнові та Варяжі. У районі проводиться значна робота щодо збереження і охорони історичної спадщини, зокрема паспортизація пам"яток архітектури, в першу чергу, сакральних церков.
На сесії районної ради депутати затвердили програму про збереження об"єктів культурної спадщини Сокальського району на 20112014 роки, і цьогоріч на її реалізацію скеровано 30000 гривень. Це на виготовлення пам"яткоохоронної документації, паспортів, облікових карт храмів Сокальщини. Уже зроблено паспортизацію 16 церков. І на наступний рік складений перелік церков, на які виготовлятимуть документацію. При райдержадміністрації працює комісія, яка упродовж певного часу займається інвентаризацією цих пам’яток. При об’їзді наших пам’яток, проведенні інвентаризації є розуміння та підтримка з боку настоятелів церков та представників органів місцевого самоврядування. Але іноді зустрічали й певне протистояння. Це не так просто, як здається на перший погляд. Вважаю, що кожну роботу треба робити поетапно, і тоді можна досягти позитивного результату. Все зразу зробити важко. Будьмо всі господарями і хранителями того, що маємо. Та берегти, як бачимо, ми ще не навчилися, адже з 1990 року у районі згоріло п’ять церков. І це прикрі випадки. Тож чи не розумніше буде бережно ставитися до своїх церков і прислухатись до порад, які давали науковці.
М. Баралус звернулася до настоятелів виготовити правоустановчі документи на будівлі та земельні ділянки.
Старший інспектор СзПНПД Сокальського РВ ГУ МНС України Роман Винниченко коротко інформував про причини пожежі церкви у с. Залижня – це коротке замикання електромережі. Причиною другої пожежі в с. Стремінь стала блискавка, яка влучила в будівлю. Врятувати храм не вдалося через те, що він був оббитий вагонкою, а це пришвидшило горіння. Доповідач наголосив, що з метою безпеки старовинної будівлі та життя людей, купувати вагонку можна лише із сертифікатом.
Р. Винниченко також розповів, що працівники Держпожежнагляду перевірили усі церкви, і жодного настоятеля не притягнули до адміністративної відповідальності. Присутні обговорили питання невиконання приписів Держпожежнагляду.
Свої думки та пропозиції висловили декан Великомостівського та Сокальського деканатів о. Володимир Юськів та о. Петро Звір з смт. Жвирка, присутні сільські голови. Науковці давали розширені відповіді на запитання, занотовували побажання. Видно було що говорили про наболіле, іноді сперечалися та дискутували, але всі зійшлися на тому, що лише спільними зусиллями можна зберегти старовинні церкви. Учасники семінару отримали буклети з рекомендаціями. Деякі з них можуть використати священики для збереження пам’яток.
Голова районної ради Ігор Дацюк зазначив, що усі питання, про які йшла мова актуальні. Чим більше таких зустрічей, тим вагомішим буде результат. І додав: "Основне наше завдання – донести до громади, що церква не тільки культова споруда, але й наша сакральна спадщина, несе дух часу, її потрібно берегти. І треба намагатися зберегти церкву у тому первинному вигляді, якою вона була збудована. Маємо спільно дбати про це. Районна рада уже зробила перший крок у цьому напрямку: на сесії затвердили програму на чотири роки, яка дасть нам картину інвентаризації церков району, допоможе в майбутньому скласти програми, які допоможуть раціонально і ефективно використати унікальний природний ландшафт, історичну спадщину, залучити потенціал пам"яток культурної спадщини району для популяризації сфери туристичної галузі.
Наприкінці семінару депутат обласної ради Ганна Костюк подякувала присутнім за те, що взяли участь у семінарі, допомогли підняти пласт наболілих проблем, висловила сподівання, що отримана інформація буде корисна, і допоможе зберегти місцеві святині, які залишили нам у спадок наші батьки та діди.
Любов ПУЗИЧ.
Бора Бора
Фото автора.