"Залишаю усе, поспішаю на свято. Нехай зустрічей тих благословить нам Бог ще багато", – сказала я собі і пішла чудового недільного дня до бібліотеки нашого села Скоморохи. Туди поспішали й інші сільські жіночки, бо їх на вечорниці запросила працівник бібліотеки, господиня вечорниць Ольга Кавуза. Тут за горнятком запашного чаю та солодощами ми гомоніли про жіночу долю, про материнську любов. Як зворушливо декламували вірші діти, свою поезію читала Світлана Мельничук. Зі щирим словом звернулася до нас Поліна Васько, а Ігор Курач зачарував українською піснею, і пісенна струна торкнулася жіночої душі, яка розкривається у ній.
І тоді українську пісню підхопили всі присутні на вечорницях, і полилася вона багатоголосо, натхненно і щиро. Бо ж піснею у нас моляться і плачуть, сміються і люблять. Піснею живуть. І передається вона з покоління в покоління.
Емілія ОНИЩУК,
депутат Скоморохівської сільської ради.