Нинішня осінь багата подорожчанням комунальних послуг та товарів. Підскочила ціна на газ, а за нею потягнувся ланцюжок: борошно, цукор, крупи… Люди думають, а що ж буде наступне. Мабуть, пенсіонери та найбільш незахищені верстви населення з острахом вдивляються на прилавки крамниць, де лежить хліб. Якщо ще подорожчає і він, то як жити далі? Саме про це ми поцікавились у співзасновника та директора ТзОВ "Дукат" Романа ШВЕДА та Надії КШАНОВСЬКОЇ (на світлині).
– Пані Надіє, то що можна очікувати людям із цінами на хліб?
– Ціни підняли на все: енергоносії, сировину. Газ подорожчав на 34 коп., дріжджі – на 20 коп., сметана – на 1 грн. 40 коп. Цукор у минулому році коштував 3 грн., у цьому 8 грн. Навіть підвищилася ціна на газозаправ-ках, а наші машини, які розвозять хліб, заправляються саме газом. І дуже важко з цього становища виходити, але рук не опускаємо. Поки що ціни не піднімаємо, бо ми мали запас борошна. Нині дуже тяжко, не знаю, як ми за вересень виживемо. А до нас телефонують щодня, запитують, чи ми не підняли ціну на хліб? Поки що цього не робимо, але як втримати такою, як була, на фоні суцільного подорожчання сировини і енергоносіїв, поки що не знаємо. Нам, щоб триматись на плаву, треба підняти ціну на хліб хоча б на 10 відсотків.
– Пане Романе, а Ви, як депутат районної ради від Конгресу українських націоналістів, дивитесь на цю ситуацію?
– Криза вдарила і по харчовій промисло-вості, тому маємо такий результат. Тобто є падіння, спричинене ще суттєвим підвищен-ням ціни на борошно – на сорок процентів. У нинішній ситуації наша хлібопекарня скочується до межі, за якою почнуться збитки. Але ж хліб – соціальний продукт, і в тяжкі часи завдяки йому люди виживають. Ми дуже добре розуміємо це, тому стараємось пра-цювати так, щоб хліб не подорожчав. Нама-га-тиме-мо-ся якнай-довше тримати нинішню ціну на хліб, бо розуміємо, як людям буде важко, особливо пенсіонерам, безро-бітним.
– Отож, буде хліб на наших столах?
– Звичайно, що буде. Але це залежить не тільки від зусиль керівництва та працівників пекарні. "Дукат" – єдина хлібопекарня в Сокальському районі. Випікає хлібобулочну продукцію, короваї, торти, продукцію під індивідуальне замовлення клієнтів, та багато іншого. Продукція користується великим попитом не лише у більшості районів Львівської області, а й Волинської. Зараз на хлібопекарні працює понад 60 людей, усі вчасно отримують зарплату. А чим може допомогти громада? Лише згадавши старе і дотепер актуальне гасло – "Свій до свого по своє". Якщо мешканці Сокальщини купува-тимуть саме свій, сокальський хліб, то і гроші будуть залишатися у бюджеті нашого району, і працівники хлібопекарні отримуватимуть більшу заробітну плату. Та й хлібопекарня зможе розвиватись, розширюватись, а відповідно – збільшувати кількість робочих місць.
– Романе Тимофійовичу, нещодавно у часописі "Голос з-над Бугу" було подано інформацію, у якій йшлося про Вас, як про голову "Фонду розвитку Сокальщини", який співпрацює з громадською ініціативою "Оновлення країни" Валентина Наливайченка. Скажіть, будь ласка, чим займатиметься Ваш фонд і Ви особисто?
– Цей фонд працює в різних напрямках. Але основним є соціально-економічний розвиток Сокальського району, кожного села. Бо займатися всім і відразу, то означає нічого не зробити. Треба для себе вибрати якусь ціль і галузь.
– Чи це буде напрям, який стосується швидше Вашої бізнесової діяльності, чи професійної?
– Як на мене, нині на часі напрям соціальний. І у соціальній сфері я б зупинився найперше на медицині. Насамперед як лікар, який добре знає стан справ у цій галузі, велику увагу приділятимемо саме їй. Наприклад, сьогодні є велика потреба в придбанні медичної апаратури у сільські амбулаторії. Забезпечення апаратурою сільських медичних закладів – для людей найбільш потрібна і важлива річ. З тою мізерною пенсією хто має можливість їхати, наприклад, у діагностичний центр до Львова? А так селянин в разі потреби вже не буде їхати до Сокаля чи Львова на найелементарнішу діагностику, бо відповідна апаратура буде в селі. Це було б тим першим кроком у напрямі покращення здоров’я людей у сільській місцевості.
– І як розвивається Ваш фонд?
– Фонд вже є, нині він розширюється. Залучаємо бізнесменів, представників громадських організацій і просто ініціативних людей. Фонд дає можливість співпрацювати з громадськими та владними структурами. Спільно напрацьовувати пропозиції, які можна буде подавати як в районну, так і в обласну адміністрації. І навіть виходити на закордон та шукати шляхів вирішення тих чи інших питань. Фонд буде тим мостом між людьми, що опрацьовують ідеї, пишуть проекти, і депутатами, скажімо, обласної чи районної рад, які в свою чергу лобіюватимуть його пропозиції для певного регіону. Ми хочемо поставити собі ціль і робити конкретні кроки. Тоді буде результат.
Записала Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.