УКРАЇНІ – ДО ЗАПИТАННЯ
З нагоди 20-ї річниці Незалежності
Зав’ємо смуток
римами і квітами.
Фанерно загримить
фанфарний грім…
Святкуй!
І ми вдамо,
що не помітили
гіркого щему
в погляді твоїм.
Нехай ніщо
зневіри не виказує.
Літа блукань і сумнівів…
Але й,
можливо,
вже десь яблуками ласує
маленький спас,
майбутній твій Мойсей.
А поки що:
з двадцятою річницею!
Ще, начебто,
терпіння є… і час.
…Дивуєшся
салютам над столицею?
Цікаво,
що ти думаєш про нас?
Любити Україну…
Віддати усе
ради неї?
Але ж…
Не зрадити?
Там буде видно…
Чи любимо
ми Україну?
Авжеж,
хто – вигідно,
хто – принагідно.
А нам би
любити,
як любить вона –
трагічно, стоїчно,
безмежно.
Любити повік,
не зважаючи на…
Любити
хай що,
не залежно…
Любов БЕНЕДИШИН,
м. Сокаль.