Наводимо думки представників профільного середовища, а також представників відповідних територій.
Це питання ми також ставимо перед собою у ході справедливої трансформації. І щоб на нього відповісти, спочатку потрібно визначити, які переваги є в цього регіону порівняно з іншими. Не претендуючи на експертність, просто наводимо думки представників профільного середовища, а також представників відповідних територій, які намагалися відповісти на це запитання.
Туристичний потенціал територій включає 7 громад Червоноградського району, які багаті культурно-історичною спадщиною, знані визначними постатями відомих українців та мають рекреаційний потенціал завдяки річкам Західний Буг та Рата.
«На території району можна створювати різноманітні туристичні маршрути, для прикладу: Державний історико-культурний заповідник з тисячолітньою історією у м. Белз, церкви, храми і палац Потоцьких у Червонограді, Палац Урбанських-Потоцьких у селі Тартаків. Також можна зробити акцент на національно-визвольній боротьбі українців (Меморіал пам’яті у спаленому с. Іваньки, криївка вояків УПА у с. Гута, меморіальний комплекс жертвам сталінських репресій у с. Лопатин) чи на спортивному туризмі (сплави на байдарках річками Західний Буг і Рата та веслування на байдарках і каное на теплому каналі у м. Добротвір). До слова, ми вже понад рік спільно з громадами займаємось розробкою стратегії туристичного потенціалу Червоноградського вугільного мікрорегіону, об’єднуючи «туристичні родзинки» декількох громад», – розповів Андрій Дяченко, голова Червоноградської РВА.
До теми: На Львівщині провели консультації у межах процесу справедливої трансформації Червоноградського вугільного мікрорегіону.
Варто згадати Белз та Великі Мости, як потенційні туристичні центри. Голова Бельзької територіальної громади Оксана Береза відзначила, що Белзщина – земля із давнім та багатим на події минулим, має цінні пам’ятки археології, історії, архітектури та багату мультикультурну спадщину, цікаву для туристів, і не лише з України.
«Окрім старовинних будівель, Белзщина – це мальовничі річки та природа, про які мало хто знає. До цього часу не можна було повноцінно розвивати туризм без якісної інфраструктури. Зараз триває ремонт автодороги Червоноград – Рава-Руська, яка проходить майже через усю громаду. Це великий поштовх і перший крок до покращення туристичної інфраструктури. Суттєвою нашою перевагою є те, що Белзщина – прикордонна громада. Проте, для подальшого розвитку туризму в регіоні, зокрема міжнародного, є потреба в облаштуванні міжнародного пункту пропуску на кордоні з Польщею. Тож у цьому питанні ми готові до спілкування, адже впевнені, що наша громада може бути комфортною та впізнаваною для туристів», – додала Оксана Береза.
Великі Мости, на противагу іншим містам, відомі своїм унікальним кінологічно-навчальним центром. У мирний час там проводилися групові екскурсії та показові виступи собак. КНЦ також має свій військовий музей, який відвідувачі можуть побачити під час екскурсій.
«Торік Великомостівська громада підписала меморандум про співпрацю з ґміною Васильків (Республіка Польща) та цьогоріч подала спільний проєкт на конкурс Interreg Next Польща-Україна. У разі успішної реалізації проєкту у Великих Мостах з’явиться молодіжна екологічна школа, яка буде також привабливою для туристів, оскільки буде розміщена на березі річки Рата поряд з лісом. Там будуть розміщені велодоріжки з малою архітектурою, станції екологічної школи у вигляді альтанок. У рамках проєкту планується придбання велосипедів, мобільно-розбірної сцени, яка буде використовуватися для проведення різноманітних заходів, фестивалів, у тому числі і міжнародних. Також на стадії підписання угода про будівництво логістичного центру, де заплановане розміщення, зокрема, готелю та торгового центру», – розповів голова Великомостівської громади Ярослав Ройко.
На території Великомостівської громади протікає річка Рата, по якій здійснюється сплав на байдарках та відбуваються щорічні міжнародні сплави. Там функціонує спортивно-туристичний комплекс «Під дубом», який надає ряд туристичних послуг: прокат байдарок; спорткомплекс та регулярні групові заняття; сауна; сон на вуликах; кафе; кемпінгова зона. На території комплексу також діє краєзнавчий музей, експонати якого постійно поповнюються. Це вже готова туристична локація, про яку мало хто знає.
Львівська ОВА вже почала роботу у цьому напрямку, а саме над промоцією.
«Нещодавно відзняли відеоблог «В обʼєктиві» про це місто, яке має чимало туристичних пропозицій. Йдеться як про історико-архітектурні памʼятки, нематеріальну спадщину, так і про активний туризм. Зокрема, річка Західний Буг є хорошим майданчиком для розвитку водних видів туризму, відкриття нових байдаркових станцій, кемпінгів та можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу. Проте, для відвідуваності також відіграє важливе значення навігація – автомобільні туристичні знаки, велосипедні шляхи, вуличне маркування, це все те, чого зараз бракує у Червонограді. Звісно, на перспективу, це сервісні зони, місця для паркінгу автобусів, туристично-інформаційні центри і багато іншого», – зазначив керівник управління туризму та курортів Львівської ОВА Тарас Лозинський.
Фінансові можливості. Ідей є достатньо, потенціалу територій також, але виникає логічне запитання, за що їх реалізовувати, особливо в умовах війни? Зрозуміло, що одного бажання громад замало, потрібна перш за все фінансова допомога від держави. Але також зрозуміло, що сидіти, склавши руки, і очікувати на зміну поглядів центральної влади – не найкращий варіант для громад.
Вже зараз є можливість скористатись інструментом міжнародно-технічної допомоги. Старший експерт Представництва у Львові Спільного Технічного Секретаріату Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 Василь Хім’як розповів, що у 2024 році розпочнеться другий конкурсний набір в пріоритеті «Туризм». На реалізацію проєктів у цій сфері передбачено понад 30 млн. євро.
«Очікуємо, що заявок буде більше, ніж в межах цьогорічних пріоритетів. Насамперед, це пояснюється зацікавленістю польської сторони. Очікуємо на проєкти у сфері культурної, історичної та природної спадщини. Тому представникам Червоноградського вугільного мікрорегіону, який має досвід реалізації таких проєктів і перспективи залучення нових, вже зараз слід подумати над цікавими ідеями, які допоможуть відкрити красу українсько-польського прикордоння. Всі ми з вами туристи – любимо їздити в межах своєї країни чи закордон. І нам завжди хочеться отримувати якісні, комплексні туристичні послуги та продукти. Можемо вже сьогодні в межах проєктів МТД зробити максимум для того, щоб після Перемоги наш край став популярною туристичною дестинацією», – зазначив Василь Хім’як.
Для прикладу, орієнтовний перелік прийнятних транскордонних заходів:
- популяризація цінних у культурному аспекті територій та об’єктів і нематеріальної спадщини (спільні брошури, туристичні путівники, фільми, рекламні кампанії, навчальні візити тощо);
- створення нових та реконструкція існуючих об’єктів культурної спадщини (наприклад, музеїв);
- покращення доступності існуючих об’єктів культурної спадщини (наприклад, для людей з інвалідністю);
- розвиток туристичної інфраструктури та інвестицій;
- підтримка промоційних заходів, що проводяться громадськими організаціями (наприклад, організація заходів з популяризації нематеріальної спадщини території Програми);
- налагодження довгострокового транскордонного співробітництва між установами, що займаються особливо цінними об’єктами спадщини та установами культури;
- розвиток велосипедної інфраструктури;
- оцифрування культурної спадщини та онлайн-доступність;
- підвищення обізнаності людей про види транспорту з низьким та нульовим рівнем викидів;
- розвиток підприємництва, пов’язаного з туризмом (наприклад, курси, тренінги або семінари про те, як заснувати і просувати підприємство в туристичній галузі, а також як ефективно ним управляти);
- створення та просування туристичних кластерів;
- просування та створення спільних туристичних продуктів, зокрема, туристичних маршрутів (наприклад, пішохідних, туристичних, велосипедних, водних тощо).
З переліку цих заходів можна зробити справедливий висновок: все те, що поки ми відносимо до недоліків територій, за допомогою проєктів – можна перетворити в можливості.
Отож, підсумовуючи, потенціал є, фінансова складова також. Тому станом на зараз першочергове завдання – здійснити детальний аналіз усіх можливостей Червоноградського вугільного мікрорегіону, щоб в майбутньому можна було позиціонувати його, як повноцінну туристичну дестинацію.
Навіть після всього сказаного, тема туристичної привабливості вугільних територій точно не вичерпала себе, тому ми готові в подальшому організувати додаткові консультації стосовно напрямків розвитку туристичної галузі району, як одного з видів економічної діяльності, який має і може забезпечити диверсифікацію економіки краю.
Довідково: Процес трансформації вугільних територій та зокрема розроблення Плану дій справедливої трансформації Червоноградського вугільного мікрорегіону, відбуваються в межах Програми «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України», яку впроваджує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ Ukraine) за дорученням Федерального міністерства економіки і захисту клімату Німеччини, та підтримки Міністерства енергетики України. Керівний комітет та Робоча група вже напрацьовують План дій. Наразі триває робота над формуванням профілю мікрорегіону.