Адмінреформа назрівала в Україні давно. Те, як зараз працюють місцеві та державні органи влади, взаємодія між ними, рівень надання соціальних послуг, таких, як освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, задоволення культурних запитів людей – не влаштовує нікого. Є багато концепцій проведення адміністративної реформи, вони відрізняються деталями, механізмами застосування, але усі сходяться у двох речах: повноваження місцевих громад необхідно збільшити, а для цього їм потрібно більше грошей із бюджету. Безумовно, в селі, в місті, в районі краще видно, що треба відремонтувати, придбати, чи збудувати, ніж із високих пагорбів Києва. Та і чиновників на місцях легше проконтролювати, куди використані кошти, адже вони живуть поряд із нами. Та виникає певне «але». Сама по собі адмінреформа не збільшить кількість грошей, які будуть скеровані на потреби громади. Учитель не отримає більшої зарплати, якщо його фінансуватиме сільська рада, а не район; грошей на медикаменти не стане більше через зміну їх джерела.
Отож уявімо собі бюджет як великий пиріг, чи торт у вигляді піраміди. Але його розрізають не зверху донизу, а горизонтально. Коржі – це бюджети різних рівнів. Зараз найбільш масивна, основа – це державний бюджет. Його ділять і найбільші шматки роздають президенту, прокуратурі, МВС, судам, СБУ, тепер також і армії. Менші шматочки ідуть на виконання різних державних програм, ще менші – субвенції місцевим громадам… Корж тонший та менший у діаметрі – обласний бюджет, який фінансує обласні програми, функціонування обласної ради, освіту, медицину, культуру і спорт обласного рівня, і крихти – для громад. Районний бюджет – ще менший корж, який відповідно порізали для освіти, медицини, культури і спорту районного рівня, трошки дали районній раді, не забули про районний соцзахист. Правда, в районі поділили шматок з державного бюджету для місцевих громад, нехай їдять. Найменший коржик наверху – це бюджет місцевих громад. Щоб доповнити картину: уявімо, що власні доходи установ та бюджетних організацій (оренда, платні послуги, продаж майна) – це горішки та цукати, які трапляються у всіх коржах. Їх небагато, але смак покращують. Забув сказати, що верхній корж треба полити кремом. Це є доходи від оренди землі громад, плата за воду, надра місцевого значення, оренду комунального майна, фіксований сільськогосподарський податок та інші.
Після проведення адмінреформи торт не збільшиться, зміниться товщина і діаметр коржів та кількість тих, хто їх споживає. У такій трохи жартівливій формі я описав, як розподіляється бюджет зараз, та, можливо, у недалекому майбутньому. А як зробити, щоб грошей стало більше, і витрачались вони більш раціонально? Є речі, які ми можемо зробити вже, тільки потрібна робота місцевої влади – чи міста, чи села, чи району і підтримка громадян.
Отже для наповнення місцевого бюджету необхідна інвентаризація земель, які є в межах місцевої ради. Оформити договори оренди з усіма, хто користується земельними ділянками – чи це магазин, чи автомайстерня, чи сільськогосподарське підприємство. Переглянути угоди на користування комунальним майном, ставки оренди. Усі орендарі зобов’язані вчасно платити орендну плату. Виявити місця, де несанкціоновано видобувають корисні копалини. У нас особливо – це пісок та глина. Усі стихійні кар’єри мають бути закриті, або відповідно оформлені, а в місцевий бюджет надходили за це гроші. Припинити несанкціонований продаж алкоголю і тютюну. На жаль, у більшості сіл та міст підприємці нелегально продають алкоголь. Крім того, що недоотримує кошти місцевий бюджет, ці бізнесмени ще й мають надприбутки у порівнянні з тими, хто чесно платить за ліцензію.
Аналіз надходження грошей у бюджети сільських рад показує, що ці прості кроки здатні принести значне поповнення у їхню скарбницю. Подекуди суми рахуються у сотнях тисяч гривень.
Витрати місцевих бюджетів. Будьяке зменшення є непопулярним заходом, особливо, коли зачіпає зарплату, чи якісь пільги. Але гроші треба рахувати і раціонально витрачати. Отже, графіки роботи місцевих бюджетних установ. Садочок має працювати згідно із затвердженим графіком, Народний дім та бібліотека також. Сільська рада має працювати за графіком. Всі ці установи надають послуги людям. Якщо вони не дотримуються графіку роботи, до прикладу, Народний дім працює три дні на тиждень з 21.00 по 01.00 год. – це не нормально.
Необхідно застосовувати енергоощадні технології, понести для цього втрати, які в майбутньому окупляться. Переведення опалення на тверде паливо, встановлення енергозберігаючих ламп, встановлення світлових реле на вуличному освітленні, тощо.
Економія приміщень – розташування садочка в школі, якщо дозволяє площа. Об’єднання шкільної та сільської бібліотек.
Насправді економити не так складно, потрібно всього на всього звикнути до думки, що бюджетні кошти необхідно витрачати не менш раціонально, ніж свої власні.
Районний бюджет нічим не відрізняється, хіба обсягом коштів, а відповідно і діями щодо їх раціонального використання. Дивує те, що серйозної роботи щодо економії коштів, та збільшення надходжень в районі не було.
А всі кроки на поверхні й не треба придумувати велосипед.
Порожні ставки у бюджетних установах, де числяться люди, які не виконують жодної роботи, або взагалі не працюють. А це крадіжка грошей з бюджету.
Оптимізація роботи бюджетних закладів. Наприклад, перехід від стаціонарного лікування на амбулаторне. Зміна графіку роботи Народного дому, інше.
Енергозбереження у бюджетних закладах.
Контроль за використанням матеріалів та в першу чергу ПММ. Адже нерідко автомобілі зайняті тим, що возять «начальство» по особистих потребах в робочий та позаробочий час.
Ретельний аналіз кошторисів на виконання робіт, чи цінових пропозицій на придбання обладнання та матеріалів.
Щодо доходів у районний бюджет. Один із шляхів – це максимальне залучення коштів із бюджетів вищих рівнів, чи міжнародних програм. Є чудові інструменти – обласна програма мікропроектів, програма енергозбереження. І прикро, що у 2014 році тільки відділ освіти Сокальської РДА взяв участь у цих програмах. А де ж відділ культури, відділ молоді і спорту, центральна районна лікарня? Подібна ситуація і з коштами обласного екологічного фонду. Одиниці з місцевих рад подали документи, а загальнорайонне завдання жодне не подано. Виникає запитання: «А звідки у нас візьмуться кошти, якщо навіть підготовити та подати документи немає кому?» Наступний бюджет, скоріш за все, буде прийматись на основі зміненого бюджетного кодексу. З нього пропаде поняття середньострокової бюджетної позички, яка латала дірку у невиконаних доходах. Доведеться вчитися економити та заробляти. Чи зможемо це зробити з теперішніми підходами до справи?
Останній буремний рік в Україні знову пробудив у людей надію, надію на краще життя, на власну потрібність. На Майдані люди стояли за власну гідність, на сході України воюють за гідність держави. І дуже зле виглядає, коли з трибуни можновладець говорить про Майдан, а сам, знаючи про розкрадання бюджетних, тобто людських грошей, нічого не робить, а що гірше – бере в тому участь. З цим не можна миритись.
У цей тяжкий час ми можемо допомогти собі, державі, людям якісною роботою кожного з нас на своєму місці і правдою. Правдою перед собою, правдою перед людьми, правдою перед Україною.
Сергій КОСТЮК, депутат Сокальської районної ради, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету, соціальноекономічного розвитку та інвестицій.