У яку б крамницю Сокальської райспоживспілки не зайшов – від кількості і різноманіття товарів очі розбігаються. Навіть у невеличкому сільському магазині їх найменування обліковується сотнями. Чимало колишніх солідних спеціалізованих відомств «розчинилися» у непростому сьогоденні, а споживча кооперація, хоч і не без втрат, продовжує жити й розвиватися. Працівники райспоживспілки стараються аби сільські магазини не відрізнялися від міських. Упродовж останніх років оновилися торгові заклади майже у кожному селі. Вони зуміли налагодити торгівлю найрізноманітнішими товарами і створити добрі умови праці та затишок для покупців у приміщеннях. І навіть у найвіддаленіших селах району нині можна придбати не тільки продукти, а й товари непродовольчої групи, в тому числі й будівельні матеріали.
У самому райцентрі не впізнати закладів колишнього громадського харчування. За європейськими стандартами облаштоване дочірнє підприємство «777», де віднедавна функціонує барресторан «Танго». Тут залюбки люблять посидіти люди різного віку. Відвідувачів не бракує у ресторані «Сокаль», де смачно готують та є гарний сучасний інтер’єр.
Система споживчої кооперації – потужна конкурентна сила, адже крім асортименту, цінової доступності, її працівники – професіонали. Одна з основних функцій споживчої кооперації нині є забезпечення якісними торговельними послугами населення, в першу чергу, – селян.
– Рівень авторитету та довіри населення до системи споживчої кооперації залежить ще й від того, як у своїй повсякденній роботі ми враховуємо•потреби селян, у тому числі, жителів віддалених малонаселених сіл, – каже голова правління Сокальської райспoживспілки, Петро Габа.•– І це нам вдається, бо дотримуємося традицій кооперації та базуємося на стабільності у роботі. І відзначив, що основний показник галузі торгівлі за п“ять місяців цього року сягнув 6292 тис. грн., що на 15,3 відсотка більше, ніж торік. В абсолютній сумі це становить 833 тис. грн. На одну людину реалізовано товарів на 411 гривень. Оборот продовольчих становить 4977 тис. грн., це складає 79,1 відсотка, а непродовольчих – 1315 тис. грн. (20,9 відсотка). В ресторанному господарстві реалізовано товарів на суму 2211,3 тис. грн. і ріст до відповідного періоду 2010ого становить 23,5%. Власної продукції виготовлено і реалізовано на суму 1374, 5 тис. грн.
Заготівельний оборот за січень-травень досяг 69463 тис. грн., що на 11,2% більше, ніж торік. За цей період надано населенню послуг на суму 85,2 тис. грн. (обслуговування сімейних свят, перукарня, кабельне телебачення, доставка товарів та інше). Це дає змогу забезпечити прибуткову роботу всіх підприємств та організацій системи.
СЬОГОДНІ КРАЩЕ, НІЖ УЧОРА
…У сільській крамниці села Тартаків, що належить Тартаківському споживчому товариству, незважаючи на ранню пору, було лише декілька хвилин по дев“ятій, покупців не бракувало. Хтось прибіг за цигарками, крупами та сіллю, дехто за олією та чаєм, а Анастасія Данилюк прийшла за хлібом. Жінка каже, що їде у поле, тож треба взяти шматок хліба з собою. У селі своя специфіка: селяни встають рано, оскільки мають господарку та поле. Тож крамниця відкривається о 8.30 і працює до 21.00. Такий графік роботи є зручним для мешканців. Багато покупців кажуть: добре, що у селі є ця крамниця, тим паче, що ціни в ній значно нижчі, ніж у місті й на дорогу витрачатися не треба.
– У селі є декілька крамниць,– каже тартаківчанка Анастасія Данилюк. – І це добре, бо покупець може знайти те, що хоче, і придбати товар там, де дешевше. Найчастіше приходжу у цю крамницю, бо тут є більший асортимент товарів і ціни дешевші. Ось подивіться, кукурудзяна крупа – 5.00 грн., овочі теж дешевші. А копійка, як кажуть, гривню береже.
Продавець Катерина Гаврилюк розповіла, що нині люди купують лише те, що необхідніше – хліб, крупи, овочі, фрукти. У споживчій кооперації жінка працює 25 літ і відзначає, що за останні роки значно зріс асортимент товарів, покращилися умови праці. З“явилися сучасні вітрини, морозильна камера… Товар у крамницю завозять регулярно. У широкому асортименті представлені продовольча і непродовольча групи, є супутні товари.
Невдовзі крамниця має перебратися у нове приміщення, де триває ремонт, тоді у них будуть ще кращі умови. Для кращого обслуговування сільських мешканців надаються такі послуги, як завіз товарів на замовлення. Селяни, в основному, замовляють будівельні матеріали, які їм доставляють додому.
– Тепер покупці стали більш вимогливіші, хочуть купувати якісний товар за помірну ціну, – доповнює колегу Марія Чемерис. – У кожного свої смаки та можливості. – І ми стараємося, аби кожен міг у нашій крамниці знайти те, що хоче. Зокрема, привозимо крупу в мішках, вона дешевша. Овочі у нас теж дешевші, а попри те людина прийде і купить ще щось.
Продавці Тартаківського споживчого товариства не бояться конкуренції, бо ставляться до улюбленої роботи з душею, прагнуть повсякчас бути привітними і не відмовляти покупцям.
– Овочі закуповуємо безпосередньо у виробника ТзОВ «СОТЕКО», через що вони у наших крамницях найдешевші, – розповідає заступник голови по торгівлі правління Тартаківського СТ Петро Денисюк. – Робимо націнку лише до 20 відсотків, стільки ж на господарську групу товарів. Це дозволяє нам дещо знизити ціни на окремі товари і покупець це бачить одразу.
Нині споживче товариство має 11 діючих крамниць у селах тартаківської зони. Аби гідно конкурувати із приватниками, Тартаківське споживче товариство дбає про належний вигляд своїх торгових закладів, робить у них реконструкцію та модернізацію. Адже нині покупець хоче не тільки широкий асортимент якісних товарів, але й комфорту та затишку у торговому закладі. І, звичайно, належної культури обслуговування. Тому тут працюють досвідчені продавці.
– Ми з повагою ставимося до кожної людини, яка працює в споживчому товаристві, – продовжив Петро Денисюк. – Через що у нас нема плинності кадрів, майже усі продавці мають кооперативну освіту.
У СІЛЬСЬКІЙ КРАМНИЦІ Є ВСЕ …
Привабливо нині виглядає торговельний заклад Сокальського споживчого товариства у Скоморохах, де зробили ремонт фасаду, перекрили металочерепицею дах, замінили вікна та двері на металопластикові. Ще здалеку кидається в очі бренд Львівської облспоживспілки «ЛеоКС» та фасад кольору «ківі». Зроблено і благоустрій території довкола. Нині покупці мають де поставити автомашини та велосипеди. У середині крамниці прилавки вгинаються від цукерок, печива, вафлів. Тут же вода, соки, різні крупи, цукор. У вітрині – сир, декілька видів ковбас, масло, консерви… Акуратно викладені жуйки, плитки шоколаду, кава, згущене молоко, оливки… Під стіною сучасні вітрини з пивом та газованими напоями, які поставили їх виробники. Є тут і канцтовари, і побутова хімія та посуд. Від кольорового упакування розбігаються очі. У приміщенні чисто. Товар на прилавку викладений зручно як для покупця, так і продавця. Відвідувачів привітно зустрічає завідуюча крамницею Марія Харчук. Після закінчення Дрогобицького училища вона прийшла працювати продавцем у село Ульвівок, а нині у неї за плечима уже тридцять років роботи у споживчій кооперації. Жінка любить свою професію, має підхід до покупців та старається аби її односельчани були задоволені та могли знайти у крамниці все, що їм потрібно. Відтак як побаче щось нове з продуктів у райцентрі, одразу просить керівництво аби до них це привезли. На сьогоднішній день товарооборот крамниці у місяць становить 40 тисяч гривень. Це є добрим показником для роботи сільських магазинів. Водночас мешканці можуть замовити все, що хочуть. Продавці мали замовлення на поставку цементу, висівок, міндобрива, а взимку й сухого жому.
– Майже щодень приходжу сюди за продуктами, – розповідає покупець Іван Синюк. – Продавці усміхнені, привітні та доброзичливі. Є широкий асортимент продуктів, що й навіть важко запам“ятати усі назви. Крамниця працює без обіду. І це для нас вигідно. До того ж тут зробили на дворі гарну площадку, поставили столи, можна після роботи випити пива. Приємно, що споживче товариство дбає про своїх покупців.
Особливим попитом користуються хліб, ковбаси, овочі та фрукти. Ціни на них дешевші, ніж у інших крамницях, бо вони беруть їх оптом без посередника.
Шість років працює з колегою Ганна Яремчук, яка, порівнюючи з минулими роками, каже, що все йде до кращого. Колись були майже порожні прилавки, а більшість продуктів – дефіцит, а деякі, як ікра, банани, оливки, ніхто й ніколи не бачив. Тепер їх можна купити у сільській крамниці, а також замовити торт чи коровай на весілля.
У КНЯЖОМУ БЕЛЗІ КООПЕРАТОРИ В ПОШАНІ
Віддавна крамниця «Продукти» на вулиці Січових стрільців, що на околиці міста Белза, користується попитом у жителів міста. Мабуть через те, що тут завжди широкий асортимент товарів та доброзичливі продавці, які зуміли завоювати своїх постійних покупців.
Продавець Леся П“янило уже 32 роки у торгівлі, з них 25 років – у цій крамниці. Вона, порівнюючи минуле і теперішнє, каже, що все змінилося до невпізнання. Тепер нема різниці між районною та їхнею крамницями. Бо і тут є нове обладнання, широкий асортимент товарів, належні умови праці та гарний інтер“єр приміщення. Ціни у крамниці у порівнянні з іншими торговими закладами міста невисокі. Тут можна посидіти за столиком, випити квас та пиво на розлив від виробника «Радомиш», посмакувати морозивом. Белзяни Анатолій Уманцев та Ганна Панчук, які нагодилися попити квасу, розповіли, що їм подобається не лише організація торгівлі та широкий вибір товарів, але й культура обслуговування. Адже продавець – це обличчя кооперації, мусить бути терплячим, усміхненим, вміти тактовно порадити та підказати, щоб люди знову сюди приходили.
До смаку найвибагливіших господинь солодощі: печиво та цукерки також у широкому асортименті, які належно викладені і привертають увагу покупців. Зараз постійно у продажу є фрукти і овочі, ціни, на які нижчі, ніж у супермаркетах Львова, зокрема, капуста коштує 5 гривень, помідори – 13, огірки – 5,50 грн.
Белзьке споживче товариство добре співпрацює із товаровиробниками, які своєчасно поновлюють запаси товарів, привозять пиво, воду, морозиво та знайомлять із своїми новинками. Це дозволяє щотижня мати свіжі товари та нову продукцію виробників.
– Белз – місто невелике, однак має багато торгових точок, які є нашими конкурентами, – каже пані Леся. – І ми стараємося виглядати на рівні. Адже кожен товар має свого покупця.
Спілчанська крамниця з року в рік доводить, що може конкурувати з приватним бізнесом. Все залежить від людей, які тут працюють.
«Белзькі кооператори дбають про те, щоб магазини, кафе системи споживчої кооперації приваблювали покупців не тільки широким асортиментом товару, конкурентоспроможними цінами, а ще й затишком, чистотою, охайністю. Ми намагаємося враховувати потреби місцевих жителів. І продавцям у крамниці це вдається якнайкраще», – сказала голова Белзького споживчого товариства Галина Пеклич. Це підтверджують і покупці.
– У цій крамниці, яка знаходиться біля траси, широкий асортимент товарів, – каже белзянка Ольга Пинка. – Продають напівфабрикати. Є і сир, сметана, пиво та квас на розлив. Через що сюди і йдуть люди. Завозять чимало хліба, зокрема, декілька сортів•з львівського хлібокомбінату та ТзОВ «Дукат» (смт. Жвирка). І це, на мою думку, приваблює покупця.
СУЧАСНИЙ ВИГЛЯД ТА ЯКІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Жителі Великих Мостів давно називають крамницю «ЛеоКС «Надія» Великомостівського споживчого товариства супермаркетом, де є•широкий вибір м“ясоковбасних, сиромолочних, хлібобулочних, горілчаних виробів та риби. І продавці тут уважні, ввічливі.
Не дивно, що дехто із приїжджих, оглянувши крамницю, запитує, чи це приватний магазин чи державний? І не можуть повірити, що крамниця споживчої кооперації.
– Нині до нас приємно зайти, є широкий асортимент товарів та гарне обладнання, – каже продавець Анна Зарівна. – У нас завжди понад десять сортів хліба, який привозять від Львівського хлібокомбінату «Галдар» та хлібозаводу із села Жовтанці. Можна замовити торти та короваї на весілля.
Великомостівське СТ уже декілька років працює над тим аби створити сучасну конкурентноспроможну мережу торгівлі та ресторанного господарства, проводить модернізацію та реконструкцію своїх торгових об“єктів. Зокрема, завзято взялися за ремонт сільських крамниць. Настільки, що оновлені магазини місцеві жителі називають супермаркетами, бо тут продуктів стільки, що очі розбігаються. У крамниці торгують товарами декілька тисяч найменувань. Коли це раніше до торгових точок у глибинці завозили стільки асортименту?
– У нас є все, що потрібно сучасному покупцеві, – говорить голова профкому, товарознавець Великомостівського СТ Ольга Скрага. – Широкий асортимент товару, його висока якість, висока культура обслуговування. Це те, на чому тримається наша галузь. Ми прагнемо і добиваємося, аби у покупців був вибір.
До речі, поряд з нашим магазином є «Рукавичка», однак покупці, особливо літні люди, ходять до нас, бо їм зручніше купувати тут товари, вони довіряють продавцям, які порaдять. І це виходить значно швидше.
Продавці кажуть, що в успіху Великомостівського СТ чимала заслуга голови правління Романа Козоріза, який дбає про матеріальнотехнічну базу, широкий асортимент товарів та думає, як ще розширити спектр послуг. Зокрема, у крамниці «ЛеоКС «Надія» працює відділ побутової техніки, де покупець може придбати товар у кредит. До речі, працівники Великомостівського СТ мають п“ятивідсоткову знижку на придбання такої техніки. Великомостівчани також можуть скористатися можливостями сфери послуг: постригтися у перукарні чи провести кабельне телебачення, або ж відзначити день народження чи весілля у затишному кафебарі «ЛеоКС», яке знаходиться поруч. Бармен Марія Скрипка, яка уже 34 роки працює у споживчій кооперації, розповіла, що колись тут був кондитерський відділ та бакалія гастроному, а зараз – затишне кафе. Ароматна кава, прохолодні вітамінізуючі напої та смачна кухня роблять його найулюбленішим місцем не тільки для місцевих мешканців, але й приїжджих. Останні тут залюбки обідають: комплексний обід (борщ, картопля, котлета та чай) обійдеться лише у 15 гривень. В асортимент меню входять страви домашнього приготування, гарячі та холодні напої, фірмові салати, кондитерські вироби, м“ясні та рибні страви. Смачно, подомашньому готують шефкухарі Любов Яцишин та Марія Онишкевич, які в кооперації понад 20 років. Ці працівниці за свою сумлінну роботу уже неодноразово були відзначені грамотами правління та профкому райспоживспілки.
– Ніщо не стоїть на місці,– кажуть великомостівські кооператори. – Тож нам треба думати, як зробити крамниці ще кращими, а послуги та обслуговування – якіснішим, бо за клієнта нині треба позмагатися… Сказати просто, а от зробити… важко. Однак треба йти в ногу з часом. Поки що задумали розширити бенкетний зал і впорядкувати територію біля кафе. А життя підкаже, що робити далі.
КОНДИТЕРСЬКИЙ ЦЕХ
Сокальська райспоживспілка у своїй мережі має не тільки крамниці, кафе-бари, ресторан але й кондитерський цех, який випікає хлібобулочні та кулінарні вироби. Уже 22 роки керує ним Наталія Кінах. Пані Наталія розповіла, що колись працювала у тартаківській та белзькій пекарнях, а потім перейшла у кондитерський цех, який на той час належав до закладів громадського харчування. Жінка пригадала, як у нелегкі роки переходу на ринкову економіку разом з колегами шукали шляхи, як вижити цеху, вишукували різні рецепти хлібобулочних виробів, реалізовували свою продукцію по крамницях. Та все це позаду… Нині цех успішно функціонує, оновлює матеріальнотехнічну базу, покращує умови праці і це головне. Значно розширився асортимент його виробів – це різні сорти хліба, булочноздобні, кулінарні (пиріжки). Другий рік тут виготовляють заморожені півфабрикати: пельмені, вареники, млинці з сиром та м“ясом. Їх реалізовують на місці. Відтепер господині можуть не тратити свого часу, а замовити півфабрикати, купити готове печиво, перекладинці і здивувати своїх рідних смачною домашньою випічкою.
Сокальчани щодень купують духмяні смачні булочки, хліб, печиво з яблуками та вишнями за помірними цінами у торговому наметі біля Сокальського ринку… Тут можна випити й прохолодного тонізуючого напитку.
– У нас в асортименті понад двадцять найменувань булочок, декілька сортів фірмового хліба, перекладинці, сирники та різноманітне печиво, – розповідає продавець Ганна Присяжна. – Кожен вибирає те, що йому до вподоби.
Це зручно для жителів міста, бо вони знають, що там можна придбати смачний пиріжок, перекусити на обід або ж купити перекладинця до чаю чи інші солодощі, коли несподівано прийдуть гості.
Працівниці цеху працюють вночі аби вранці люди могли посмакувати свіжими домашніми виробами.
У цеху все пристосоване аби виготовляти і зберігати продукцію, є холодильники та морозильні камери. Вся сировина, яку використовує для виготовлення солодощів, вітчизняна і сертифікована. Вироби цеху мають безперечну якість, завдяки жорсткому контролю усіх аспектів якості продукції на кожному етапі її приготування (від сировини до готової продукції). Випікають хліб, булочки та здобні вироби, торти за традиційними і старовинними рецептами. Недарма пані Наталія – неодноразовий переможець в номінації «Кращий кондитер» обласних та Всеукраїнських конкурсів. Жінка закохана у свою справу і намагається, щоб продукція її цеху користувалася попитом у місті. Аби, смакуючи її печивом, тістечком чи фірмовим сирником і дорослі, і діти отримували справжню насолоду.
Як бачимо, Сокальська райспоживспілка зберігає свої добрі традиції, і як раніше працювала і працює з турботою для людей, дбає про селян з найвіддаленіших населених пунктів.
Попри труднощі, її працівники не складають рук, крокують вперед. Це вимога часу і кооператори Сокальщини намагаються йти з ним у ногу. Вони зуміли зберегти свою матеріальнотехнічну базу та надбаний досвід роботи. Адже нічого кращого, аніж кооперація, у селі ніхто досі не придумав. Вони стали гідними конкурентами приватного бізнесу. А право вибору завжди залишається за покупцем.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.