Жодне місто і село Сокальщини поки що не удостоєно такої честі, аби їх видатні історичні, архітектурні будівлі були відтворені у марках, та ще й не зовсім традиційних, а в дерев`яних. У 1998 році у Чехії вперше з`явилися такі собі дерев`яні кружальця із зображенням певної туристичної атракції це може бути замок, вершина гори, озеро, печера, старовинна церква… І з того часу у дев`яти країнах Європи запровадили такі туристичні марки, які є предметом гордості, колекціонування і навіть ажіотажу для європейських мандрівників. В Україні вони з`явилися у 2007 році. Вже відійшла традиція, популярна на початку двадцятого століття, коли модно було обклеювати валізи наліпками із закордонних готелів.
Нині кожна країна сувенірів має вдосталь, а дерев`яні туристичні марки це щось нове, насамперед, це пропаганда місць, які варто оглянути туристам. Отож у музеї Белзького історико-культурного заповідника красуються вже три: "Урочище Замочок. Белз. Каплиця св. Валентина", "Комплекс монастиря отців домініканців та комплекс монастиря сестер домініканок. Церква св. Миколая" і "Церква св. Параскевії" і їх можна придбати. Та Белз це музей під відкритим небом. Коли у 2001 році це старовинне місто рішенням Кабінету Міністрів стало Державним історикокультурним заповідником, то багато історичних перлин врятували і відновили. І тепер є на що тут подивитися: костел і монастир домініканців, костел Пресвятої Діви Марії і каплицю св. Валентина, дерев`яну церкву св. Параскевії, каплицю Снопковських, відому як "Аріянська вежа", Белзьку ратушу, цвинтарі, оригінальну галицьку забудову.
Нині приємно прогулюватися старовинними вуличками Белза, бо з похмурого, забутого усіма невеличкого міста, він перетворюється на коштовну перлину нашої непростої, і в той же час славної, історії. Бо маємо не лише поразки, а й перемоги, маємо не лише зрадників, а значно більше героїв. І в українців генетично закладена любов до своєї маленької Батьківщини, з якою починається велика любов до України.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.