Ошатні тридцятилітні, а може й старші, липи зустрічали щоразу мешканців п’ятиповерхових будинків, що по вул. Мишуги, багатоголосим щебетом пташок, таємничим шелестом листя. І старші люди, і дітвора залюбки проводили свій вільний час у скверику під їх ошатними липовими кронами, які прикрашали урбаністичний міський пейзаж. Вони надавали цьому своєрідному «оазису» особливого затишку.
Так було до 17 листопада цього року. А нині… Лежать стовбури безжально зрубаних дерев, гори хмизу… Залишилась лише одна липа і ще кілька дерев. У скверику – хаос, безладдя. І для мешканців навколишніх будинків така моторошна картина є особливо гнітючою, адже вони пам’ятають ті зрубані липи ще маленькими деревцями.
Смерть деревам принесла, як часто тепер буває, рука сучасних сокальських чиновників. Бо ж вони подумали знову про власні кишені, а не про місто і своїх краян. Дерева були зрубані саме згідно з їх вироком. Жорстоко. Необдумано. Поспішно. І екологічна служба дала дозвіл на вирубку без спеціальних на те досліджень. Ніхто з чиновників не взяв до уваги, що озеленення міста – одна з найважливіших проблем сьогодення і липи, не лише декоративні і фітонцидні дерева, а ще й прекрасні медоноси – дуже необхідні для цього.
Байдуже нинішнім чиновникам і те, що скверик був єдиним місцем відпочинку дорослих і дітей всієї вулиці. Болить душа. Поглумилися і над деревами, і над людьми. Сталось як завжди. Вибори минули – можна і далі вершити власні справи.
Мешканці нашого будинку надіслали подібні листи на адресу райдержадміністрації та прокурора району, підписалося під ними 49 осіб.
Галина СИВАК, мешканка будинку №1 про вул. Мишуги, вчителька біології Сокальської гімназії імені Олега Романіва.