Куди й злетіли шкільні роки. Для випускників настає напружена пора – державна підсумкова атестація, а згодом зовнішнє незалежне оцінювання, які покажуть їх реальний рівень знань. Чи потрібне ЗНО та чи готові до нього? Про це запитала у випускників2014, вчителів та батьків. І ось що вони відповіли:
Оксана ГАЛЕТА, вчитель математики Сокальської гімназії ім. Олега Романіва:
– Думаю, що на сьогодні всі учні вже готові до ЗНО, бо наполегливо працювали цілий рік, старалися: пройшли програмний матеріал, розв’язували тести, де були різні за складністю завдання. Багато з них писали пробне зовнішнє незалежне тестування з математики. Тож ЗНО для них не має бути страшним. До того ж усі завдання, які є в тестах, для них посильні. Вважаю, що ЗНО повинно бути. Воно дає змогу розумним дітям вступати до престижних вишів власними силами, показує їх рівень знань, спонукає працювати над собою, бо лише від кожного особисто залежить, як він напише тестування. Адже тести – це ті самі знання, просто трошки в іншій формі. Так що, якщо школяр знає, то йому буде однаково, в якій формі оцінюють його знання. Однак вважаю, що третя частина тестів з математики повинна містити розгорнуту відповідь.
Учні мають письмово писати пояснення та роз’яснення. Адже саме це передає точні знання, бо деякі завдання можна вгадати, а такі розгорнуті відповіді є підтвердженням особливих знань. Тож, на мою думку, потрібно повернутися до розгорнутих відповідей.
Оксана КОВАЛЬ, мама випускника:
– Ми не хвилюємося, бо довіряємо синові і віримо в нього. Він у нас – розумний, відповідальний та цілеспрямований, хоче навчатися у вищому навчальному закладі, мріє стати банкіромекономістом. Тож розуміє, що все залежить, насамперед, від нього самого. Через це наполегливо вчився в школі, до того ж додатково займався у репетиторів. Ті кажуть, що він достатньо підготувався до ЗНО. Син також не переживає, бо впевнений у своїх знаннях. І це головне. Однак не можна відкидати й фактору розгубленості, бо, самі знаєте, що багато залежить від везіння. Сподіваюся, що все буде добре і він вступить у виш і навчатиметься на державній формі навчання.
Ірина ЗАДОРОЖНА, учениця Стенятинської школи:
– ЗНО потрібне. Воно спростило і полегшило вступ до вишів і дозволяє більшій кількості дітей здобути омріяну професію. Тепер старшокласники розуміють, що потрібно вчитися, щоб мати добрі знання. Тому й нині сидять за книжками. Я здаватиму ЗНО з української мови, англійської, історії та математики. Ще займаюся у Малій академії,•де готуюся до ЗНО з української мови та історії України. З математики сама розв’язую тести, а чого не знаю, звертаюся до вчителя, з англійської – ходжу до репетитора. Дуже хочу отримати високі бали за ЗНО, щоб вступити на факультет «Економіка та підприємництво». Вступатиму до університетів у містах ІваноФранківськ і Луцьк та Національний університет «Острозька академія». А там, як пощастить.
Галина ЛОЖОВСЬКА, мама випускниці:
– Система ЗНО – дуже добра і потрібна, бо дає дітям більше можливостей продовжити навчання. Вони наполегливо готувалися цілий рік до ЗНО. Кожен пильнував свої предмети, які здаватиме, ходив на додаткові заняття, щоб поглиблено їх вивчити. Сподіваюся, що всі добре підготувалися до ЗНО. Однак одинадцятикласники дуже втомлені, бо цілий день вчаться: спершу уроки, потім – заняття у репетиторів, а ввечері готуються до уроків на наступний день. У них велике навантаження… Чому б у школі в 1011 класах не зменшити кількість предметів? Їх можна вивчати до 9 класу. А випускникам добре було б акцентувати увагу на профільних предметах, щоб їм не потрібні були додаткові заняття. Так є у Європі. І теперішній міністр освіти Сергій Квіт пропонує запозичити такий досвід у них. І це було б добре. Бо дітям заважко навчатися у такому ритмі. Вони втомлені, виснажені та забігані. Додається й хвилювання щодо ДПА та ЗНО. А на них попереду чекає стільки випробувань, де їм взяти сили?
Володимир ЗОЛОЧІВСЬКИЙ, директор Белзької ЗШ ІІІІ ст.:
– Зовнішнє незалежне оцінювання було великим кроком вперед на шляху до побудови прозорої та чесної системи вступу до вищих навчальних закладів. Проте це ще не досконала система оцінювання знань. На мою думку, усне опитування показує більш реальні знання учня, його володіння предметом, дозволяє йому більш об’єктивно продемонструвати знання і уміння, щоб вступити до вишу. До того ж ЗНО породжує недовіру до освітян з боку батьків, оскільки дитина добре написала тести, тож виходить, що 11 років у школі її неправильно оцінювали. Але ЗНО не є показником успішності, бо у школі вивчають 1115 предметів. Нині ж учні наполегливо вчать 34 предмети, а інші знають лише поверхово, що знижує загальний рівень готовності до розв’язання творчих завдань. Тож виходить, що решта дисциплін потрібні лише вчителям. Але хіба людина може називати себе освіченою, якщо не знатиме елементарних речей з інших предметів? Вважаю, що нині освіта не є об’єктивною і потребує ще вдосконалення. Не можна відкидати те позитивне, що було в колишній педагогіці, яка базувалася на афінській системі виховання. Саме вона залишила слід в історії педагогіки як провісниця високої духовної культури, формування гармонійної людини, основними якостями якої були духовне багатство, моральна чистота та фізична досконалість. Тож ми хочемо бачити наших випускників гармонійно розвиненими особистостями.
Оксана ТРОХИМЧУК, учениця ЗШ №5 м. Сокаль:
– Думаю, що для учнів, які вчилися упродовж одинадцяти років, ЗНО не страшне. Я готова до нього, бо всі роки в школі вчилася, а останній – тим більше, ходила на пробне зовнішнє незалежне оцінювання, яке добре написала. Такий результат додав мені оптимізму й зняв зайві хвилювання, бо після пробного тестування зрозуміла, що це не так страшно. Писатиму тести з української мови, математики, історії України, географії. Готувалася з трьох предметів сама, а з математики ходила до репетитора.
Тепер треба ще все добре повторити. Сьогодні мені, як і всім випускникам, важко, але це для нашого блага.
Марія КИСИЛИЧИН, вчитель Сокальського НВК «ЗШ IIII ст. №2 – ліцей» та мама випускниці:
– Думаю, що дуже добре, що є ЗНО. Воно потрібне, бо діти мають реальні можливості вступити до вишів. У мене старша донька закінчила школу і писала ЗНО. Я задоволена. І не хочу, щоб його відміняли і поверталися до екзаменів. Добре, що випускники можуть подавати документи в декілька ВНЗів.
Чи готові наші діти до ЗНО? Думаю, як хто. Діти, які вчилися і наполегливо вчаться зараз, знають набагато більше, ніж ті, хто упродовж багатьох років не робив цього.
Тепер важко наздогнати прогаяне. ЗНО, на мою думку, показує їхні знання: хто скільки балів отримав. Зле, що атестат тепер має менше балів, ніж раніше. Боюся, що в учнів пропаде бажання вчитися. Вони зосереджуватимуть увагу лише на тих предметах, які їм потрібні для ЗНО. Сподіваюся, що воно буде і діти успішно напишуть його.
Тарас ТАРНАВСЬКИЙ, учень Сокальської загальноосвітньої санаторної школиінтернату:
– Вважаю, що ЗНО потрібне. Насамперед, воно є зручним для школярів. Поперше, тестування – значно об’єктивніше, подруге, особисто для мене, простіше відповідати на короткі запитання, ніж усно відповідати чи писати білети. Раніше, як нам розповідають батьки, не було об’єктивності в оцінюванні випускних чи вступних іспитів.
Процвітала корупція, а ЗНО дозволило її зменшити.
Зараз випускники 11 класів готуються до ЗНО. Бо ще є час заповнити всі прогалини у навчанні. Я практично готовий до тестування. Звичайно, що є деяке хвилювання. Думаю, тестування не таке страшне, як лякають у школі. Здаватиму ЗНО з української мови та літератури, математики, англійської мови. Готувався сам, лише з одного предмету, де відчуваю, що дечого не знаю, ходив на додаткове навчання. Хочу вступити на факультет кібернетики до Національного університету «Львівська політехніка».
Лідія ШУКАТКА, вчитель української мови та літератури Сокальської ЗШ ІІІІ ст. №3:
– Це палка, яка має два кінці. Власне, сама система ЗНО непогана. Діти відповідають на запитання, орієнтуються по творах, які будуть на зовнішньому тестуванні. Вони мають поставлену перед собою мету та конкретні завдання: які твори читати, на що більше звертати увагу. Щодо мови, там є запитання по кожному розділу. І тести дають змогу зробити підсумок цих знань. Тож з мови тести потрібні, але не з літератури, де втрачається на мовленні учнів, їх вмінні висловлювати свої думки, робити висновки, аналізувати, бо тут тестові завдання не є показником. Вважаю, що мало сказати, у якому році був написаний твір чи хто його написав, чи в що був одягнений той чи інший герой. Коли дитина читає текст, вона має знати події, які відбуваються у творі, зробити характеристику героїв.
Випускники готуються, і як показав моніторинг, вони отримали добрі результати з мови. Багато учнів пройшли пробне тестування, знатимуть як розподілити час, щоб виконати всі завдання. Зрозуміло, тим, хто вчився, легше повторити, а хто не вчився, підготуватися перед самим зовнішнім тестуванням нереально, навіть якщо потім систематично займатися. Проте сподіваюся, що ЗНО буде для всіх нескладним. З іншого боку, зовнішнє незалежне оцінювання може налаштувати молодші класи на навчання. Адже діти мають зрозуміти, що легше підготуватися до нього, коли вчити кожну тему за програмою в тому чи іншому класі… Тоді в одинадцятому лише повторюєш.
Галина СТАДНИЦЬКА, директор Великомостівського навчальновиховного комплексу «ЗШ ІІІІ ст.ліцей».
– Однозначно, ЗНО потрібне, бо дає змогу здібним дітям з незабезпечених сімей, але з високим рівнем знань, отримати можливість власними силами вступити до вишу. Випускники попередніх років Великомостівської школи, як свідчать факти, показали високий рівень знань. Успішні результати ЗНО дали їм змогу вступити до вищих навчальних закладів на юридичні, економічні, медичні спеціальності. У нас є ліцейні класи, де поглиблено вивчають економічні і дисципліни природничого циклу. У школі навчаються багато обдарованих дітей – переможців обласних, всеукраїнських конкурсів, і з року в рік їх кількість зростає.
Учні впродовж навчання у школі одержали знання з кожного предмета й готові до здачі ЗНО. Бажаю їм успіху!
Записала Любов ПУЗИЧ.