Site icon Голос Сокальщини – новини Сокаля, Шептицького

Україна не вмре, не загине…

Свято незалежності для українців  наче другий Великдень. Тож з самого ранку в церквах обох конфесій Комарева і Волиці відправили молебені з нагоди 21ої річниці Незалежності України.

Згодом, із хоругвами і прапорами, парафіяни прийшли до символічних могил Борцям за волю України, де взяли участь у панахиді за душі полеглих борців та виконали кілька пісень.

Зі святом Незалежності присутніх привітали сільський голова Надія Білик, директор ПАФ "Білий Стік" Олег Іванчина та автор цих рядків. Після обіду свято для громад двох сіл продовжилось перед Комарівським народним домом. Програму свята, яку вели Ольга Ворона і Ольга Теслюк, склали, як завжди, завідувачі комарівської і волицької бібліотек  Марія Поспіх і Ярослава Галушка. Із задоволенням присутні  старші, молодь і діти, слухали пісні, майстерно виконані чоловічим і жіночим ансамблями, якими керують Михайло і Галина Антонюки. Гарним доповненням до дійства стали вірші, які читали учні Комарівської початкової школи.

Наприкінці автор цих рядків та директор ПАФ "Білий Стік" Олег Іванчина подякували аматорам художньої самодіяльності за гарний концерт. Опісля керівник місцевого агропідприємства розповів про діяльність агрофірми, досягнення та труднощі.

Жителі обох сіл з піднесеним настроєм поверталися додому, з твердим переконанням, що Україна не вмре, не загине, допоки у серці українців живе її мова та пісня.

…21ша річниця незалежності України уже відійшла в історію, однак впевнена, що саме село спасе Україну, як економічно, так і національно! Бо українська нація, держава не згине, поки живуть рідне слово, українська пісня, традиції в селах України. Адже пісня, як чиста джерельна вода в криниці,  не зникає, скільки б її не черпали. Вона, як мак, розсіяна по всій українській землі. І найкращим свідченням цього був святковий концерт 24 серпня на майдані в Києві, який транслювали наступного дня по радіо упродовж семи годин. Слухала його з великою душевною радістю, й пустила не одну сльозу, бо чула рідне, національне. Тут співали українські пісні й танцювали українські танці. Хіба це свого роду не протест Сходу і Заходу України, переважно сіл, холуямокупантам та іже з ними, на захист національної їдеї  мови, пісні, традиції?! Бо українська мова  це ж основа української держави!

Марія КОРОЛЬ,
виховник ЮнСічі куреня ім. П. Сагайдачного Волицької школи.

Exit mobile version