Прочитавши в газеті "Голос з-над Бугу" за 25 липня 2013 року статтю Ганни Семенюк з с. Лучиці "Куди пропав прапор?", я, як міський голова Сокаля, дуже обурився. Поперше, не сприймаю ні тональності написаного матеріалу, ні фактів, які були тут викладені. Відкрито заявляю: прапор у Сокалі нікуди не пропав.
Найперше хочу наголосити, що ні я, як міський голова Сокаля, ні депутати міської ради не встидаємось своєї історії, а пишаємося нею. Ми завжди маємо власну думку, чи це стосується антиукраїнського мовного закону, чи використання червоних прапорів під час святкування Дня перемоги, чи інших важливих питань, які викликають великий резонанс у суспільстві.
Сокальська міська рада неодноразово скликала позачергові сесії, щоб задекларувати свою позицію; брала участь у спільних сесіях з районною радою, тобто завжди відстоюємо нашу українську позицію, гордимося українськими символами.
Тепер відповім де прапор, або, як пише пані Ганна, куди він пропав. Не відповідає дійсності й те, що власники кафе "Каштан" зрізали флагшток. Кілька років тому, на засіданні оргкомітету з підготовки святкування Дня незалежності України, прийняли рішення про перенесення флагштоку від кінотеатру "Мир" на площу Січових стрільців, бо негоже, щоб на території розважального закладу був флагшток з державним прапором. В засіданні брали участь представники райдержадміністрації, районної та міської рад, громадських організацій. Нині прапор майорить біля трибуни, в центрі міста, де святкують День міста, День молоді, День незалежності та інші урочистості. Кожного року, 23 серпня, на День прапора, проходять урочисті заходи по вшануванню синьожовтого стяга. Крім того, Сокальська міська рада має намір встановити ще один флагшток з прапором біля пам'ятника Тарасові Шевченку в центрі міста. Плануємо це зробити ще цього року до Дня незалежності.
Щодо факту, наведеного у статті, чому на Сокальській ратуші немає прапора, поясню: в тому, що нині тут не майорить стяг Української держави, є суто технічна причина. Взимку сильний вітер обірвав трос, який утримував знамено, і зараз немає змоги це полагодити. Стержень, на якому кріпився прапор, дуже гнучкий, тому тут потрібні спеціалісти-висотники. Ми над тим питанням працюємо і вирішили: що коли у Сокалі будуть працювати люди, які зрізують дерева у важкодоступних місцях на цвинтарі, є спеціалістами у висотних роботах, то попросимо їх змонтувати цей трос, на якому зможемо піднімати прапор.
Пані Ганна запитувала: "Чи може, хтось хоче вивісити прапор іншого кольору?" Повірте, у Сокалі такого ніколи не допустимо, бо наше місто здавна є патріотичним, проукраїнським і кілька представників Комуністичної партії України зовсім не визначають політичну ситуацію в нашому місті, хоча і вносять деструктив.
Насамкінець хочу сказати: дописувачка з Лучиць могла прийти до мене як до міського голови: на свої запитання вона б одразу отримала вичерпну відповідь. Я думаю, в Лучицях є багато невирішених проблем, і Ганні Семенюк варто було б сконцентрувати свою увагу на їх вирішенні. А в Сокалі ми будемо робити все можливе, щоб наша національна ідея і українські символи жили не лише наяву, а й у душах жителів міста.
Богдан ЗАРІЧНИЙ,
міський голова Сокаля.