47-річний Василь Курилович втратив на війні обидві ноги, і зараз відновлюється після поранення у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) у Львові.
Тут він готується до остеоінтегруючого протезування – коли частину штучної кінцівки імплантують просто в кістку, і мріє зустріти перемогу зі своїми дітьми, міцно стоячи на двох протезах.
Захисник – із міста Борщів, що на Тернопільщині. До великої війни був лісником.
«Зраненька я вже був у лісі та слухав, як він прокидається. Я люблю ліс і відчуваю його. Серед дубини можна зарядитися такою енергія, як ніде інде», – розповідає Василь про справу свого життя.
Торік на початку літа лісникові вручили повістку. Каже, що пішов, навіть не вагаючись, і знову зробив би так, якби міг повернути час назад.
У війську став кулеметником, воював у складі 14-ї штурмової бригади «Червона калина» Нацгвардії. Брав участь у контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку. Однак служити Василеві випало недовго.
Вже на початку жовтня він отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги. Саме тоді Василь з побратимами ніс варту на спостережному пункті, і прилетів ворожий снаряд. Уламки боєприпасу вбили одного воїна та поранили ще двох. Під час евакуації Василь трохи відстав від своєї групи і потрапив під удар дрона-камікадзе. Чоловікові одразу відірвало праву ногу та сильно пошматувало скалками інші кінцівки. Побратими наклали йому турнікети, пообіцяли, що повернуться і рушили далі. Василь залишився сам. Якоїсь миті йому здавалося, що це кінець. Але згодом думки про 9-річну донечку і 8-річного сина змусили зібрати волю в кулак та дали йому сил дочекатися евакуації.
«Я тримався заради своєї малечі. Подумав, а як вони будуть без мене. Тож пообіцяв і собі, і малим повернутися та стати кіборгом», – каже чоловік.
До лікарні Василя доправили через 8 годин після поранення. Турнікети надто довго стискали тканини лівої ноги, і вони вже почали відмирати. Тому медикам довелося ампутувати і цю кінцівку захисника.
До центру НЕЗЛАМНІ Василя доправили всередині листопада. Спершу львівські хірурги сформували кукси та загоїли рани. Далі із захисником взялися працювати фізичні терапевти. Вчили тримати баланс та вертикалізуватися: пересідати з ліжка на крісло колісне та обслуговувати себе в побуті.
«Василь виявився старанним пацієнтом. До всіх завдань, які йому даю, він докладає надзусиль. А тому за місяць він вже повністю адаптувався до крісла колісного і міг самостійно вирішувати всі свої потреби», – ділиться успіхами пацієнта фізичний терапевт Всеволод Дребот.
Ампутація у Василя подвійна і до того ж, дуже висока. Допомогти йому знову ходити може остеоінтеграція. Це сучасний метод протезування, під час пацієнту вживлюють в кістку імплант, до якого згодом кріплять штучну кінцівку. Остеоінтеграція дає змогу відчувати поверхню під штучними ногами і краще ними керувати. У випадку Василя – це єдиний прийнятний варіант. А ортопеди-травматологи центру НЕЗЛАМНІ вже мають успішний досвід такого протезування.
Зараз Василь готується до майбутнього втручання. Він щодня тренується, зміцнює мʼязи тазового дна, спини та рук, аби згодом мати сили опанувати протези.
«Я свою маленьку часточку і кров за волю і незалежність уже пролив. Але кажу, що буду ще воювати, хай тільки ноги від Термінатора візьму. Бо, щоб перемогти, ми маємо всі мобілізуватися. Ворог дуже сильний. То війна за життя, і долучитися має кожен. Я дуже хочу побачити перемогу України, стоячи і обійнявши своїх діток», – ділиться захисник.
Довідка
Національний реабілітаційний центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) – це унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Це реконструктивна хірургія, ортопедія і роботичне протезування. Постраждалим не лише встановлюють протези, тут їх виготовляють. Також у центрі займаються фізичною, психологічною та психосоціальною реабілітацією постраждалих військових та цивільних. Мета центру – аби люди з воєнними травмами не мусили їхати на лікування за кордон, а рятувати, протезувати, реабілітувати їх можна було в Україні.