Андрію Жиліну – 26, він із селища на Донеччині. Боронячи Україну від російських загарбників, боєць підірвався в районі Бахмуту на двох мінах. Зараз він лікується та готується до протезування у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).
Коли 2014 року ворог розпочав війну, Андрій був ще підлітком, і бойові дії навіть в межах рідної області здавалися йому далекими. Однак 24 лютого 2022 року молодий чоловік відчув усю реальність загрози. Полишив роботу водієм і доєднався до територіальної оборони. Вже у лавах ЗСУ Андрій воював спершу на Харківщині, а потім у рідній Донеччині, де і отримав поранення. Це сталося цьогоріч у серпні на Бахмутському напрямку, у боях за Кліщіївку.
«Нам треба було з однієї позиції перейти на іншу, тож я пішов у розвідку. Ступаю ніби на “чисту” землю – і підриваюсь на міні. Втрачаю координацію, падаю та наплічником зачіпаю ще одну міну. Знову підриваюсь», – розповідає Андрій.
Він втратив частину стопи, наклав собі турнікет, але йти не міг. Тож годинами лежав посеред донецького степу. «Немає ані людей, ані дерев. Лише дрони літають над головою, а сховатися ніде. Тоді я відчув шалений страх та подумав: я так хочу ще жити, я стільки всього ще не зробив», – розповідає захисник про свої відчуття та усвідомлення безвиході.
Попри все, побратимам вдалося знайти, витягти та евакуювати Андрія. На момент поступлення до лікарні Харкова турнікет на нозі бійця пробув цілих 11 годин. Тож стопу довелося ампутувати.
На подальше лікування та реабілітацію Андрія скерували до Львова, у центр НЕЗЛАМНІ. Тут захисникові провели повторну ампутацію. Через цю операцію доводиться проходити кожному другому воїнові, який втратив частину кінцівки. Бо лише реампутація дає можливість сформувати правильну куксу для встановлення сучасного функціонального протезу.
«Тут у Центрі про тебе повсякчас дбають, постійно вигадують нові методи реабілітації та різноманітні активності. І ти відчуваєш себе, як у великій, дружній родині, а не просто лежиш у палаті та залишаєшся сам на сам зі своєю проблемою», – ділиться враженнями Андрій.
Нині захисник відновлюється після повторної ампутації та займається з фізичними терапевтами. Аби спеціалісти могли приступити до протезування, кукса пацієнта має повністю загоїтися. Андрій не будує плани на далеке майбутнє. Наразі його мрії близькі й осяжні. Це якнайшвидше стати на протез, повернутися у стрій та раз і назавжди вигнати ворога із рідної Донеччини.
Через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними і доступними в Україні, у Львові, в Національному центрі реабілітації НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу. Завдяки підтримці донорів, відкрили протезну майстерню та встановлюють біонічні протези, а також облаштувати новий сучасний корпус реабілітації: це 7 поверхів із найсучаснішим обладнанням для відновлення. Щороку отримувати допомогу тут зможуть 10 тисяч українців.