Майже місяць страждав через складний перелом лопатки, бо не міг знайти лікарів, які візьмуться за операцію.
Допомогли молодому чоловікові та виконали металоостеосинтез, тобто скріпили уламки кісток за допомогою імплантів, ортопеди-травматологи лікарні святого Луки Першого медоб’єднання Львова.
Пацієнт – 28-річний Михайло Кметюк із міста Дунаївці, що на Хмельниччині. До мобілізації працював фітнес-тренером. До війська його покликали восени 2023 року. Однак через півроку чоловік був звільнений з військової служби за станом здоров’я. Травму отримав уже вдома – на початку квітня. Тоді Михайло взяв у брата мопед, аби поїхати у справах. Наскочив на яму, не впорався з керуванням та впав.
У лікарні чоловікові зробили рентген, діагностували складний перелом лівої лопатки та наклали шину. Впродовж чотирьох тижнів він страждав від постійного нестерпного болю та взагалі не міг рухати лівою рукою. Тож почав шукати лікарню, де спеціалізуються на подібних травмах. Потрібних спеціалістів знайшов у Львові – в лікарні святого Луки.
Лікарі оглянули Михайла та констатували, що випадок хоч і непростий, але їм до снаги, і потрібна операція.
«Перелом був складний тому, що там була задіяна суглобова зона лопатки, яка відповідає за рухи в плечовому суглобі. Вона була зламана по трьох лініях у двох площинах. Тобто відбулося повне зміщення суглобової поверхні, яка кріпить руку до тулуба. Якщо не виконати цю операцію, то пацієнт повністю втратить змогу рухати рукою, крім кисті», – розповідає Юрій Сенюк, ортопед-травматолог лікарні святого Луки.
Спеціалісти виконали металоостеосинтез – з’єднали уламки кісток між собою титановими пластинами і гвинтами, щоб лопатка зрослася у правильному анатомічному положенні.
Операція проводилась під спеціальним рентгенівським контролем. Він потрібен, щоби зменшити величину операційних доступів і, водночас, стежити за тим, аби правильно зафіксувати кістки. Хірургічне втручання минуло успішно. Однак за кілька тижнів виникло одне з можливих ускладнень – нагноєння післяопераційної рани. Лікарі очистили її від гною й наново зашили.
Зараз Михайло почувається добре. Він вже може потрохи піднімати та згинати ліву руку. Попереду у чоловіка ще тривалі заняття з фізичним терапевтом, та лікарі вже певні, що пацієнт повністю відновиться і буде у такій самій формі, як і до дорожньо-транспортної пригоди.