39-річний захисник Володимир Кирсанов не міг їсти після надважкої подвійної мінно-вибухової травми. Уламки посікли все тіло, але найбільше понівечили саме обличчя.
Про це повіодмили в прес-службі ЛМР.
За його реконструкцію взялися щелепно-лицеві хірурги реабілітаційного центру UNBROKEN.
Володимир Кирсанов – водій із Житомира. На війну добровільно пішов ще у 2014-му. Після демобілізації повернувся до своєї цивільної професії. А у перші дні повномасштабного вторгнення приєднався до 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, яка базується на малій батьківщині Володимира.
Важкого поранення захисник зазнав ще першого літа великої війни. Це сталося неподалік Ізюма, що на Харківщині. Спершу біля Володимира розірвався танковий снаряд, а одразу за ним прилетіла і ворожа міна. До точки евакуації важкопоранений боєць зміг дістатися лише завдяки підтримці побратима.
«Я пробув у комі 19 днів. А коли прокинувся і не зміг розмовляти, усвідомив, наскільки важке у мене поранення. Лікарі мене заспокоювали, казали: ти живий, все буде добре! Але я не міг говорити. Поранення були по всьому тілу: шия, спина, руки, ноги. Та найбільше постраждало саме обличчя», – розповідає Володимир.
Захисник переніс низку операцій у шпиталях Дніпра, Києва та Львова. Через дірку на обличчі він не міг нормально харчуватися. Їжа просто не трималася у роті: випадала та виливалася. Відтак, Володимир, який до поранення важив понад 80 кілограмів, страшенно схуд – до 47 кг. Зарадити могла лише складна і багатоетапна реконструкція обличчя. Тож важкого пацієнта скерували до щелепно-лицевих хірургів центру UNBROKEN.
«У пацієнта було складне наскрізне вогнепальне поранення обличчя. Було вирішено закрити дефект мікрохірургічними методами, використовуючи клапоть з плеча пацієнта. Однак, через тату на цій ділянці, він категорично відмовився. І ми мусили взяти клапоть з іншого боку. Це було непросте рішення, адже довелося транспортувати клапоть на протилежну сторону. Хоча процедура частково спрацювала, пацієнт не міг відмовитися від куріння, що негативно впливало на результати операції, оскільки нікотин звужує судини. Ми постійно працювали над тим, щоб Володимир кинув палити, адже покращення кровопостачання в цій зоні було критично важливим. Але, на жаль, він не позбувся цієї звички і досі», – розповідає Олег Ковтуняк, завідувач центру голови та шиї.
Після пересадки і приживлення клапотя Володимир почав краще харчуватися і, відповідно, набирати вагу. Згодом щелепно-лицеві хірурги спільно з іноземними фахівцями виконали пацієнту ще й пластичну операцію. А за кілька місяців на ветерана чекає ще одне складне втручання – реконструкція нижньої щелепи з використанням індивідуального протезу та закриття дефекту м’яких тканин.
Нині Володимир важить вже 79 кг. Він знову працює водієм і має велике бажання допомагати армії. Каже, що хотів би повернутися до війська, але з його травмою це неможливо.