Депутати Сокальської районної ради підтримали звернення до до Кабінету міністрів України, Верховної Ради України, Львівської обласної ради, Львівської ОДА щодо оголошення 2019 року роком Сокальської битви 1519 р.
Відповідне звернення підтримано на останньому засіданні сесії районної ради
Влітку 1519 році біля околиць міста Сокаль вібулася битва об’єднаного війська Литовського Князівства під орудою князя Констянтина Острозького з татарським військом хана Мехмед Гірея І. У цьому бою пліч-о-пліч героїчно приймали удар – українці, литовці і поляки. Однак, неузгодженні дії полководців об’єднаної українсько-польсько-литовської армії привели до великої поразки, внаслідок чого місто Сокаль, яке розташовувався на лівому березі річки Західний Буг, було повністю знищено. Багато воїнів об’єднаного війська загинуло, чимало потрапило в татарський полон. Так трагічно закінчилася ця битва.
В архівних документах збережена інформація про пам’ятку XVII-XVIII cтоліть, яка була споруджена на честь і пам’ять загиблих героїв 1519 року, і яка на превеликий жаль, у час радянського безпам’ятства була знищена. В даний час у громадськості є намір відновити цю пам’ятку історії для прийдешніх поколінь народів, які мають спільні сторінки славної і трагічної історії, йдеться у зверненні.
В 2019 році виповнюється 500-річниця цієї трагічної битви. Тому депутати районної ради пропонують 2019 рік оголосити роком Сокальської битви 1519 р., щоб гідно вшанувати героїв, які полягли у цих військових баталіях.
На світлинах:
Битва під Сокалем і Обладунки та півтораручний меч одного із воїнів Фредеріка Гербурта власника Олеського замку , що зберігаються у Львові в Арсеналі . Знайдені під час будівництва мосту з Сокаля до Жвирки у 1955 році.Якість сталі та майстерність коваля говорять самі за себе пролежавши пів тисячоліття у воді мечем можна рубати хоч зараз ,його було зроблено у Львові. Меч разом з його власником упав у річку Буг , цей лицар загинув під час бою з татарами 2 серпня 1519 року.До речі в 2019 році “Сокальській битві 1519 року”- 500 років
фото – Юрій Корінь