До 122-ої річниці від Дня народження полковника Євгена Коновальця
На межі століть, коли Україна була поділена між різними державами-сусідами, 14 червня 1891 року в українському селі Зашків, поблизу Львова, народився Євген Коновалець. В сім'ї галицької інтелігенції, де дід о. Михайло Коновалець був довгі роки греко-католицьким парохом, батько Михайло – управителем місцевої народної школи, а мати Марія – вчителем, Євген Коновалець отримав любов до України, яка на той час перебувала під окупацією.
Євген Коновалець пройшов багато битв, полонені табори, пережив жорстокі допити і багато знущань. Але все це не зломило ані дух Євгена, ані його фізичні сили. І лише теракт, організований Кремлем, за особистим наказом Сталіна, змусив Коновальця замовкнути назавжди. Більшовицький агент вручив йому коробку цукерок з українським орнаментом та запискою «від друзів», але після її відкриття, бомба, що лежала всередині, вибухнула. Сталося це в Роттердамі 23 травня 1938 року. Там Герой, на кладовищі Кросвейк, похований.
Цілу біографію полковника армії Української Народної Республіки Євгена Коновальця можна звести до короткої формули: «Жив для України і загинув у боротьбі за неї».
Один з організаторів Корпусу Січових Стрільців, Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та перший Голова Проводу ОУН Євген Коновалець став ще при житті символом національно-визвольної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.
Євген Коновалець займає одне з чільних місць серед борців за волю нації та побудову держави. Він став героїчною постаттю не через свою трагічну смерть; він став лідером нації, що бореться, задовго до цього.
Постать полковника-провідника, великого патріота і борця, для якого доля України була понад усе, для якого не існували приватні інтереси, постать великого організатора і людини непохитної волі притягає і притягатиме погляди сучасних і наступних поколінь.
Олег КОЖУШКО,
голова депутатської фракції «Батьківщина» у Сокальській районній раді.