Час не в змозі подолати людську пам`ять. І навіть століттю не під силу побороти її. Бо пам`ять, яка у своєму підґрунті має ще й глибоку пошану до національного минулого, а також людську гідність, просто незборима. Вже немає в живих очевидців Першої світової війни, немає на цьому світі навіть її ровесників. Залишились історія, архівні документи і могили. Можна перекрутити історію, можна знищити документацію, й могили, свідки, тих подій, можуть позаростати бур`янами, чагарниками. Але з найглибших пластів людської пам`яті і з колись засекречених архівних документів, ми дізнаємося правду. Власне ця правда пробуджує людські гідність і честь, які не дають спокою людям, для яких історичний спадок націй є дуже важливим. Тому й вже двадцять років регіональне відділення Австрійського Чорного Хреста у Тіролі співпрацює з українською владою, науковцями, історикоархітектурними заповідниками, громадськими товариствами, місцевими громадами Галичини по відновленню, реставрації і пошуку нових меморіальних місць поховань австрійських вояків часів Першої світової війни. Ще у 1996 році було урочисто відкрито солдатський цвинтар Другого полку тірольських цісарських стрільців біля села Гійче. А згодом відновлено цісарськокоролівські цвинтарі в ІваноФранковому, Черневому, Липнику, Добросині, Глинську, Крехові.
Нещодавно поважна делегація з Австрії приїхала до Угнова. Сюди ж прибули представники районної влади, духовенство, депутати місцевих рад, історики, військові, мешканці Угнова. відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіалу, де поруч з братською могилою Українським січовим стрільцям є поховання тірольських цісарських стрільців.
…Біля братських могил австрійських вояків у почесній варті стояли в одностроях тірольських цісарських стрільців представники регіонального відділення Австрійського Чорного Хреста у Тіролі, а також українські солдати.
Урочистості відкрив директор Державного історикоархітектурного заповідника у м. Жовкві Володимир Герич, який вже понад двадцять років плідно співпрацює з цією австрійською організацією. Він, зокрема, сказав:
– Наша галицька земля рясно полита кров`ю, як українських патріотів, так і представників багатьох народів і держав. Могили і цвинтарі, які появляються в останні роки потрібні усім нам не тільки як пам`ять, але як символи гуманізму і культури, як містки між минулим і майбутнім.
Тут сьогодні закладений ще один камінчик в наше майбутнє і знайдено нових друзів. Від імені усіх присутніх хочу сердечно привітати гостей з Австрії, з федеральної землі Тіроль, у складі 18 осіб, на чолі з депутатом Тірольського парламенту панею Беттіні Еллінгер, депутатів регіональних парламентів, представників австрійської меморіальної організації Чорний Хрест, які були ініціаторами відновлення цього поховання, представників організації кайзер єгерів, ветеранської організації з Тіролю, представників регіональної районної і місцевої рад, представників місцевої громадськості і зі Львова. Пролунали Державні гімни Австрії та України.
Місцеві священики о. Богдан Гринда та о. Богдан Паращак відправили панахиду на могилах австрійських солдатів, окропили їх свяченою водою. І тужливий спів "Вічная пам`ять" як шана полеглим воякам повис над угнівським цвинтарем. Священик о. Богдан Гринда звернувся до присутніх словами Івана Павла II: "Нема миру без справедливості, нема справедливості без прощення…" А о. Богдан Паращак пригадав, що його прадідусь колись служив у австрійській армії. Потім представники української та австрійської делегацій поклали квіти до пам`ятників українським січовим стрільцям і австрійським тірольським цісарським стрільцям.
Далі були виступи представників місцевої, районної влади, австрійської делегації, депутатів, істориків.
Михайло ОСМІЛОВСЬКИЙ, Угнівський міський голова:
– Щиро вдячний гостям з Австрії, громаді, всім присутнім за відкриття нової сторінки в історії нашого містечка. Молоді австрійські хлопці, які полягли у Першій світовій війні навіки обрали собі за домівку наше місто, з чого ми, угнівчани, дуже горді. Вічна пам`ять безсмертю воїнів, які кличуть на подвиги живих.
Герман ГОТТЕР,
голова регіонального відділення Австрійського Чорного Хреста у Тіролі:
– Ще у 1996 році під час урочистого відкриття цвинтаря цісарських стрільців у Гійче регіональне відділення австрійського Чорного Хреста у Тіролі вже тоді займалося місцями боїв, які проходили між Любечевом, РаваРуською і Глинським. Саме на цьому полі бою лежить чимала кількість наших батьків і синів, які ще на початку Першої світової війни втратили своє життя. Ми завдячуємо історику Остапу Козаку за те, що ми сьогодні тут в Угнові можемо освятити цісарськокоролівське солдатське кладовище. Нові документи, які він зміг нам представити, спонукали нас до того, що ми в цьому і в наступному роках у цьому регіоні можемо повернути могилам і солдатським цвинтарям їхню гідність. А те, що заплановані роботи втілення проекту на основі оригінальних планів були виконані якісно і вчасно, ми завдячуємо нашим давнім друзям Володимиру Геричу і Петру Греню. Я дякую також усім, хто був залучений до цих робіт: місцевим установам за підтримку і за те, щоб наша робота в ім`я миру, була виконана. Ми стоїмо перед солдатськими могилами Першої світової війни, але сьогодні ми вшановуємо не тільки пам`ять тих, хто тут похований, ми вшановуємо пам`ять усіх вояків двох великих воєн, цивільного населення, а також і тих, хто у цій країні і якраз у цей час захищає свою Батьківщину і жертвує своїм життям. Але, не дивлячись на це, не втрачаю віри у людяність, і твердо переконаний, що і в майбутньому буде спільна співпраця. Дякую.
Олег ПЕЛИХ,
голова Сокальської райдержадміністрації:
– Сьогодні біля цих могил солдат Першої світової нам важко усвідомлювати, що у ХХI столітті ми знову відпроваджуємо своїх юнаків на війну, захищати Батьківщину. Ми думали, що наш північний сусід є нашим братом, а помилялися він наш ворог. Українські хлопці на вівтар свободи, цілісності і незалежності України віддають найважливіше своє життя. У 1914-1918 роках теж проходила на нашій українській землі війна. Багато родин не дочекалися своїх братів, синів, чоловіків. Ми розуміємо, що війна то не вихід, війна то розруха і втрати. Ми прагнемо миру. Ми вдячні Австрії, яка береже пам`ять про своїх солдатів і долучилася до відновлення цвинтаря. Бо нація, яка знає і пам`ятає свою історію, то сильна нація.
Сергій КАСЯН, депутат Львівської обласної ради:
– Сьогодні ми вшановуєм пам`ять загиблих австрійських солдатів, які 102 роки тому в жорстоких боях загинули тут, на підступах до Угнова, Карова, РавиРуської. Я схиляю голову перед нашими австрійськими друзями, які все зробили для того, щоб знайти могилу кожного свого загиблого вояка і вшанувати його з гідними почестями. Ця нація заслуговує на повагу. І це для нас приклад, як треба вшановувати наших українських героїв. 23 серпня депутати Львівської обласної ради, в складі цієї делегації був і я, відкривали біля Слов`янська пам`ятний знак на місці падіння двох вертольотів з Бродівського вертолітного загону. 363 львів’янин загинули на полях бою Луганської та Донецької областей. І ми дали слово, що на кожному місці, де загинули наші герої, встановимо пам`ятні знаки. Багато років, працюючи в Угнівській лікарні, працівники старшого віку показували мені місце біля медичного закладу, де начебто знаходився військовий лікарняний цвинтар. Серед людей був поговір, що це австрійський цвинтар. Сподіваюся, що прийде ще час й історики дослідять, хто похоронений там, і ми теж достойно вшануємо і це поховання. Вічна пам`ять австрійським солдатам, які полягли на угнівській землі більше сто років тому.
Василь БОЙКО,
заступник голови Сокальської районної ради:
– Шановні австрійські друзі, ви відновили могили вояків, які воювали у часи Першої світової війни. Історія повторюється. У Першій світовій війні поруч з австрійськими солдатами багато українців воювало проти Російської імперії. І знову наша держава воює з нашим споконвічним ворогом Росією, через те, що ми хочемо бути європейцями. За те, що ми висловили своє бажання бути разом з Австрією і всією Європейською спільнотою. І сьогодні на полях бойових дій, де воює наша армія, є багато могил воїнів, де пам`ятники ще не встановлені. Більше 500 вояків пропали безвісти. Нація, яка не пам`ятає свого минулого, немає права на майбутнє. Ми повинні враховувати уроки історії, і не робити більше таких помилок. Це нам потрібно, щоб Україна стала європейською державою. Щиро вдячний усім, хто долучився до сьогоднішньої події, до сьогоднішнього дня, завдяки кому відновлені ці могили. Вічна слава героям!
Остап КОЗАК, історик, краєзнавець:
– Насамперед, хочу виконати доручення від державної міжвідомчої комісії у справі увіковічнення пам`яті жертв воєн і політичних репресій, а саме секретаря цієї комісії Святослава Шеремети, який просив щиро подякувати австрійському Тірольському відділенню Чорного Хреста за чудово відновлений цвинтар. Вдячний Ернесту Г. Ф. Мурреру, з яким ми давно знайомі і співпрацюємо. Дякуємо Володимиру Геричу за цю багатолітню працю спільно з австрійським регіональним відділенням Австрійського Чорного Хреста у Тіролі. На цьому цвинтарі поховані близько162 воїнів австроугорської армії, 52 німецької армії. Частина їх загинула 28 серпня 1914 року, і частина у 1915-му. В австроугорському війську були стрільці 4 полку тірольських кайзер єгерів. Це найбільший цвинтар в Галичині і навіть у Львівській області. Після Першої світової війни на території Галичини було залишено сотні цвинтарів солдатів різних армій. Ми повинні пам`ятати, що наша земля рясно скроплена кров`ю багатьох солдатів. У перші дні Першої світової війни було застосоване озброєння, яке можна назвати зброєю масового винищення: танкові кулемети, польова артилерія. У такий спосіб були розстріляні на відкритій місцевості тисячі солдатів. Перша і Друга світові війни були дуже страшними. І тому від нас залежить, щоб таке кровопролиття не повторювалося на нашій землі.
Микола ЛИСАК, військовий комісар Сокальського районного військового комісаріату:
– Життя, покладене на п`єдестал Вітчизни, найбільша цінність, найбільша жертва воїна перед своєю Батьківщиною. Шана солдатам. Шана нашому мирному майбутньому і мирному життю. Честь і слава солдату. Останній постріл на честь солдата. Салют.
Українські солдати зробили три вистріли, в такий спосіб, вшанувавши всіх вояків, які вічним сном спочивають на угнівському цвинтарі.
Далі урочистості відбулися в актовому залі Угнівського ліцею. Угнівчани хлібом і сіллю вітали гостей з Австрії. Хвилиною мовчання вшанували загиблих вояків.
Про тісну співпрацю з австрійськими друзями, яка триває вже більше двадцяти років, розповів директор Державного історико-архітектурного заповідника в м. Жовква Володимир Герич. І вся ця двадцятирічна плідна співпраця по відновленню австрійських цвинтарів часів Першої світової війни з регіональним відділенням Австрійського Чорного Хреста у Тіролі задокументована у книзі "Велика війна 1914-1918 в історичній пам`яті: 20 років співпраці".
Доповідач підкреслив, що спільна робота розпочалася в 1996 році з відновлення цвинтаря у Гійче і триває по сьогодні, фінансування відбувається, в основному, коштом австрійської сторони. Це потрібно робити для пам`яті і для майбутнього наших дітей.
Від імені Сокальської райдерждадміністрації головний архітектор району Мирослава Баралус вручила подяки і висловила сердечну вдячність і надію на подальшу співпрацю представникам австрійської делегації: депутату Тірольського парламенту Беттіні Еллінгер, куратору Тірольського відділення Чорного Хреста Томасу Гутеру та заступнику голови правління федерального відділення Райффайзенбанку в м. Тіроль Райнгарду Майру.
А далі старший науковий співробітник Державного культурноісторичного заповідника у м. Белз Галина Губені подала дуже грунтовну історичну довідку про найменше в Україні місто Угнів, де знайдено перші археологічні знахідки, які датуються третімчетвертим тисячоліттям до нашої ери, а також про події Першої світової війни, які відбувалися на території Угнівщини.
Голова регіонального відділення Австрійського Чорного Хреста у Тіролі Герман Готтер підкреслив, що завжди у тих місцях, де вони відновлювали австрійські цвинтарі, налагоджували дружні стосунки зі школами, щоб поспілкуватися з молоддю, переосмислити спільні сторінки історії, а також подякував владі Сокальського району та міста Угнова за співпрацю та підтримку і разом з депутатом Тірольського парламенту Беттін Еллінгер вручив подяки: Угнівському міському голові Михайлові Осміловському, секретарю міської ради Марії Горошко, старшому науковому співробітнику Державного культурно-історичного заповідника у м. Белз Галині Губені. А також невелику фінансову допомогу отримали угнівські ліцей та школа. Депутат Тірольського парламенту Беттіг Еллінгер подякувала за нагороду, а також за ті урочистості, які відбулися Угнові з нагоди вшанування австрійських солдатів, які спочивають на місцевому цвинтарі, і передала вітання від влади Тіроля. А також висловила вдячність школярам, які доглядатимуть могили австрійських вояків.
Учасники художньої самодіяльності м. Угнова підготували гарний патріотичний концерт.
Австрійська делегація складалася переважно з осіб старшого віку. Можливо на угнівському чи інших цвинтарях Галичини спочивають їх родичі. Але нині вони спокійні, бо виконали перед ними свій обов`язок, а також впевнені, що галичани похристиянськи піклуватимуться похованнями вояків. Адже це місток з минулого у наше спільне європейське майбутнє.
Оксана ПРОЦЬ
Фото автора.