29 липня у 1865 році народився Андрей Шептицький – визначний український церковний, громадський і політичний діяч.
««Не тільки у глибокому середньовіччі, але й, найімовірніше, також у майбутньому український Київ відіграватиме для цілої Західної Європи велику – можливо, вирішальну – роль», – пророчі слова нашого морального авторитета та духовного провідника Митрополита Андрея Шептицького. В цьому ми переконуємось зараз, коли Збройні сили України протистоять найжорстокішому ворогу, який посягнув на спокій та мир у всьому світі. В цьому ми пересвідчимося після нашої перемоги, коли Україна вражатиме весь світ своїми людьми, ідеями, культурою та прогресом – рівна серед рівних.
Сьогодні – 158 років від дня народження предстоятеля Української греко-католицької церкви, який упродовж життя служив Богові та своєму народу. Черпаємо мудрість та важливі настанови від видатних предків. З молитвою, вірою, добрими справами та єдністю йдемо до нашої головної мети. Переможемо»», – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Довідково
Роман-Марія-Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Походив з однієї із найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини.
Здобув належну високому походженню освіту (в університетах Львова, Кракова, Вроцлава, Відня, Мюнхена). Отримав ступінь доктора права, теології та філософії. За короткий час Роман пройшов усі щаблі духовної кар’єри: від складання перших чернечих обітниць, посвяти у монахи, під час якої прийняв ім’я Андрей (1888 рік), до інтронізації на митрополичий престол у 1901 році.
На початку Першої світової війни Митрополита було ув’язнено російською владою.
Андрей Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні. Разом з іншими єпископами різко засуджував Голодомор 1932–1933 років.
У роки Другої світової війни Андрей Шептицький залишався духовним лідером українців. З його благословення 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української держави. Під час нацистської окупації Митрополит врятував життя понад 200 євреям на Галичині, започаткувавши й очоливши кампанію з їх переховування за участю великої кількості духовенства. Його активна діяльність в роки війни допомогла багатьом пережити її страшні лиха.
Андрей Шептицький був загальновизнаним благодійником і меценатом. Найбільшу підтримку він надавав сиротам і молоді. Однією з найважливіших акцій Шептицького стала допомога вдовам і сиротам священників, яку він домігся як член Палати Панів. Під його опікою перебували тисячі воєнних сиріт Першої світової війни: він ініціював відкриття кількох великих сиротинців і притулків.
Митрополит Шептицький фінансував господарство, закуповував нову техніку кооперативам, бо розумів, що економічний розвиток багато у чому залежить від продуктивності та швидкості праці.
Під опікою Митрополита Андрея було й українське мистецтво. Шептицький заснував Український національний музей у Львові, де зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису.
Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року. Львів прощався зі своїм наставником п’ять днів. Похований був у підземеллі собору Святого Юра.