«Немає, друже мій, свободи без Вітчизни, як і Вітчизни без свободи не бува», – словами Ліни Костенко розпочали вечір-реквієм «Пам’ятай про Крути». У Сокальській гімназії імені Олега Романіва зібрались лідери учнівського самоврядування шкіл району та пластуни, щоб вшанувати Героїв, які віддали своє життя за свободу.
Захід розпочала голова регіонального учнівського парламенту Сокальського району учениця гімназії Христина Процик: «Рік вісімнадцятий – надії і тривоги – заметене снігом поле, а на ньому прихапцем окопались юнаки. Зачорніло здалеку: колонами наступали більшовики. Студенти та гімназисти (майже діти, які ще не тримали зброї в руках) кинулись у свою першу і останню атаку, – і загинули 300 найкращих синів!». Вона наголосила на значимості цієї історичної події для сучасної молоді. Адже подвиг юних крутівців – приклад героїчного патріотизму, безмежної любові та самовідданості своїй Батьківщині…
Далі пластуни Богдан Стемковський та Назарій Матвіїв представили художній фільм «Імена в мармурі».
Це – естонськофінська історична драма режисера Елмо Нюганена. В основу задуму фільму покладено однойменну трилогію, написану Альбертом Ківікасом у 1936 р. про війну за незалежність Естонії у 19181920 роках. Прототипами героїв виступили реальні персонажі – гімназисти комерційної гімназії м. Тарту, які у 1919 р. залишили навчання і добровольцями пішли захищати незалежність Естонії від більшовиків.
У 2003 році фільм став номінантом «Золотого дельфіна» міжнародного кінофестивалю «FestroiaTroia» (Португалія) та включений німецьким видавничим домом до переліку «100 найбільш захоплюючих кінофільмів світу».
Власне фільм – естонський аналог українських Крут. Доля естонської держави була не такою гіркою і полиновою як нашої України. Тоді Естонія здобула незалежність і була самостійною державою до 1940 року. Після перегляду фільму присутні отримали диски з його записом та поділились своїми враженнями.
Загальна думка зали: «Усім обов’язково потрібно переглянути цей фільм. Він передає почуття та емоції, у ньому присутні і сміх, і сльози, і радість перемоги, і скорботне вшанування пам’яті про загиблих. Юні гімназисти, часом енергійні та бешкетливі, здається, не здатні на подвиги, але у важку хвилину, коли захисту потребувала держава, ставали хоробрими, сильними духом, з галасливих дітей перетворювались на справжніх чоловіків».
Христина СІДЬ, Юлія КОБАСА, Глафіра МАРФЮК, юні журналісти Сокальського НВК «СШ ІІІІ ст. №3 – колегіум».